• 2) норми матеріальних витрат (питомі норми витрат сировини, матеріалів, енергії, комплектуючих виробів);
• 3) норми використання знарядь праці (нормативи використання машин, обладнання, механізмів, споруд, інструментів);
• 4) нормативи організації виробничого процесу (тривалість виробничого циклу, обсяги незавершеного виробництва, запаси сировини, матеріалів, палива);
• 5) норми тривалості освоєння проектних потужностей, які вводяться в дію фірм, цехів, агрегатів, установок, виробництв.
Призначення окремих груп норм і нормативів різне. Норми витрат живої праці призначені в основному для визначення рівня продуктивності праці, використання робочого часу, встановлення розміру заробітної плати. На основі питомих норм витрат матеріальних ресурсів і виробничих програм визначається необхідна кількість окремих марок матеріальних ресурсів. Нормативи використання знарядь праці дає змогу розрахувати рівень використання виробничих потужностей. Норми і нормативи слугують для визначення собівартості продукції.
Необхідність техніко-економічного обґрунтування планів і підвищення ефективності виробництва передбачає систему показників плану. Показники, які застосовуються в плануванні, діляться на кількісні і якісні, об'ємні і укрупнені.
Кількісні показники плану відображаються абсолютними величинами. До них відносяться: обсяг товарної, валової продукції, обсяг реалізації, фонд заробітної плати, сума прибутку, розмір витрат різних виробничих ресурсів (металу, палива тощо).
Якісні показники - це величини відносні. Вони відображають економічну ефективність виробництва, його окремих факторів. Це ріст продуктивності праці, зниження собівартості продукції тощо. До якісних показників відносяться також ті, які відображають співвідношення кількісних показників між собою, наприклад, рентабельність виробництва, капіталовіддача, якість продукції тощо.
Між кількісними і якісними показниками існують взаємозв'язок і взаємодія. Для того щоб раціонально організувати працю колективу фермерського господарства, забезпечити безперервність і пропорційність розвитку виробництва, націлити працівників на підвищення ефективності виробництва, одного показника, наприклад, обсягу товарної продукції, недостатньо. Потрібна система, поєднання кількісних і якісних показників, які б направили працівників фермерського господарства не тільки на збільшення обсягу випуску продукції, але і на виробництво цієї продукції в потрібному населенню країни асортименті, потрібної якості, з одержання певного ефекту у вигляді прибутку, при мінімальних витратах трудових, матеріальних і грошових ресурсів. Визначальним у вирішенні цієї проблеми є перехід фермерського господарства до ринкових відносин.
В системі показників плану ферми розрізняють об'ємні і питомі показники.
Об'ємні показники встановлюють абсолютні величини виробництва в цілому, окремих процесів і факторів, в ньому задіяних. Наприклад, обсяг виробництва в цілому, обсяг продаж, обсяг трудових витрат, матеріальних ресурсів тощо.
Питомі показники встановлюють відношення двох або декількох взаємопов'язаних показників, наприклад, витрати ресурсів на одиницю продукції, капітальні вкладення на одиницю виробничих потужностей.
Для обчислення показників плану фермерського господарства и застосовуються натуральні, трудові і вартісні вимірники.
Натуральні вимірники використовуються при плануванні обсягу виробництва, матеріальних ресурсів. їх перевага в тому, що вони забезпечують можливість отримати кількісний вираз і якісні характеристики тих чи інших показників.
Для визначення обсягу виробництва однорідних виробів, різних за матеріаломісткістю або за іншою ознакою), застосовують умовно-натуральний вимірник. В цьому випадку за умовну одиницю приймають один із однорідних виробів (продукцію), а всі інші прирівнюються до нього по одній із перерахованих ознак (умовне зерно, умовний трактор, умовний гектар тощо).
Широке застосування одержав трудовий вимірник обсягу виробництва, який відображається, як правило, в нормо-годинах. Трудові вимірники в поєднанні з натуральними використовуються для обчислення продуктивності праці, розміру його оплати, визначення норм виробітку тощо.
В умовах товарно-грошових відносин важливе значення зберігає вартісний (грошовий) вимірник, 3 допомогою вартісних показників визначають динаміку розвитку фермерського господарства, темпи і пропорції, взаємоув'язують всі розділи плану. У вартісних вимірниках плануються обсяг реалізації продукції, товарна і валова продукція.
Загальна схема стратегічного планування у фермерському господарстві
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційні основи планування. Методи і етапи планування у фермерському господарстві“ на сторінці 4. Приємного читання.
