де Ч - загальна чисельність працівників;
Кзар - загальна середньорічна кількість робочих місць;
Кнор - середній нормативний коефіцієнт комплектування робочих місць працюючими.
При розрахунку рівня збалансованості робочих місць і працівників в умовах важливим елементом є розрахунок нормативного коефіцієнта комплектування робочих місць. У новостворених агроформуваннях можна використовувати укрупнені розрахунки, а нормативний коефіцієнт комплектування робочих місць працівниками може бути розрахований як добуток фактичного коефіцієнта комплектування робочих місць на індекс росту змін роботи працівників. При цьому необхідний чіткий підхід до визначення індексу росту коефіцієнта змінності. Оскільки коефіцієнт змінності розраховується як відношення фактично відпрацьованих нормозмін до запланованих, то індекс росту слід розраховувати як відношення нормативного значення до рівня даного року. Такий розрахунок дасть змогу визначити оптимальну кількість працівників на кожному окремому підприємстві з урахуванням відповідності робочих місць умовам праці. Це, в свою чергу, дасть змогу поліпшити умови праці працівників сільськогосподарських підприємств, а, отже, збільшить чисельність працюючих у підприємствах.
За характеристиками технологічного розвитку село залишається на рівні 70-х років - новації туди надходять дуже повільно. З одного боку, це призводить до неефективного використання земельних ресурсів у великих масштабах, з іншого - не стимулює зростання продуктивності праці й обсягів виробництва.
Проведені соціологічні дослідження відносно стану соціальної сфери села (умов життя, побуту, освіти, задоволення культурних потреб і належного відпочинку), які впливають на рівень сільськогосподарського виробництва, а отже, - і рівень зайнятості сільських жителів. Підхід до розвитку соціальної інфраструктури села, як до невиробничої галузі, що існував багато років, породив залишковий принцип виділення коштів для її розвитку. Тому, не випадково, соціальна сфера села характеризується нерозвиненістю, відсталістю матеріально-технічної бази, неувагою держави і суспільства до потреб працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.
За оцінками респондентів, в їхньому селі працюють різні об'єкти соціальної інфраструктури, зокрема: школи (90,0 %), клуби (73,9 %), лікарні (амбулаторії) (82,0 %), дитячі садки (60,7 %), бібліотеки (71,9 %), магазини (90,2 %), кафе, бари, ресторани (76,6 %), церкви (79,2 %), стадіони (54,1 %), автобусне сполучення (80,8 %) (рис. 6.4).
Рис. 6.4. Наявність об'єктів соціальної інфраструктури в господарствах респондентів (%)
В той же час слід відмітити, що сільські школи, медичні пункти, амбулаторії знаходяться у приміщеннях, які не відповідають належним вимогам. Клуби здебільшого закриті, або використовуються не за призначенням. Стадіони та спортивні майданчики не упорядковані належним чином. Бібліотеки працюють не регулярно, та й не забезпечені сучасною літературою. Для сільських дітей не створені можливості навчання в спеціалізованих (музичних, художніх) школах. Майже відсутні кінотеатри (кіноустановки), їх наявність в селах відмітили лише 12 % респондентів. 17,6 % сільських жителів відповіли, що в їх господарствах є майстерні побутових послуг і 35,8 % опитуваних відповіли, що в їх господарствах працюють їдальні, хоча якість використання цих об'єктів є досить низькою, вона не задовольняє потреби сільських жителів.
За таких умов важливим є пошук джерел інвестицій та кредитування соціальної сфери села. Крім того, потрібно, щоб кожен житель села знав усі джерела надходження до місцевого бюджету. Одним із результатів приватизації є майнова та соціальна нерівність. Тому пересічний селянин повинен бачити у заможній людині не свого соціального ворога, а члена суспільства, достаток якого служить всій громаді. Крім того, важливою є відкритість статей видатків місцевого бюджету. Кожен платник податків повинен точно знати, яким чином використовуються зароблені ним гроші та вимагати їх ефективного використання.
Пропозиції щодо мотивації зайнятості у фермерському господарстві
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Удосконалення внутрішньогосподарських відносин та умов праці як фактор посилення привабливості фермерської праці“ на сторінці 2. Приємного читання.
