Усі перераховані загальні функції управління присутні в діяльності управлінського персоналу будь-якого суб'єкта підприємництва і проявляються в безупинній своїй єдності (рис. 6.1).
Рис. 6.1. Склад функцій управління трудовими ресурсами
Провідну роль, на нашу думку, необхідно відвести функції планування як основоположній, виходячи із визначеності умов коливання агротехнічних робіт у розрізі їх видів за певними етапами виконання (рис. 6.2).
Рис. 6.2. Планування трудових ресурсів аграрного підприємства
Зазначені етапи логічно розпочинати з оцінки наявних трудових ресурсів шляхом визначення кількості осіб, зайнятих виконанням кожної операції, яка потребує реалізації короткострокових і перспективних цілей господарства з оцінкою якості виконуваних робіт. Визначивши свої потреби, керівництво повинно розробити програму їх задоволення, виходячи з того, що потреба - це ціль, а програма - засіб її досягнення.
Програма повинна включати заходи із залучення необхідних працівників для реалізації цілей господарства.
Процесу планування властивий ряд принципів, серед яких основним є неперервність процесу планування, це означає, що планування не одиничний акт, а процес, який постійно повторюється. Цей принцип вимагає, щоб всі плани створювалися з урахуванням перспектив, нові - ґрунтувались на попередніх, враховуючи результати. Неперервність надає плануванню гнучкості, що має на меті можливість постійного внесення коректив у прийняті рішення на основі змін та виниклих обставин. Тому плани необхідно переглядати, щоб вони узгоджувалися з реальністю.
Таким чином, планування трудових ресурсів - це розробка плану задоволення майбутніх потреб у людських ресурсах, де за основу їх формування приймається цільова спрямованість системи управління на соціальну мету, яка повинна відповідати на питання: які конкретні потреби працівників і які потреби керівництва щодо використання людських ресурсів. При цьому ефективність управління трудовими ресурсами залежить від несуперечливості цих двох підходів. Крім того, за допомогою планування керівництво намагається встановити основні напрями зусиль і прийняти рішення, які забезпечують єдність цілей для всього трудового колективу господарства із забезпеченням єдиного напряму в досягненні загальної мети.
Оскільки в господарстві роботу виконують люди, то другим важливим аспектом функції управління є організація, тобто визначення: хто саме і як повинен виконувати кожне конкретне завдання із великої кількості тих, що поставлені.
Необхідно відмітити, що організація роботи була в центрі уваги руху за наукове управління і тому, певним чином, дозволяє групі працівників досягти значно більшого, ніж вони могли б без певної організації.
Внаслідок чого керівник підбирає людей для конкретної роботи, делегуючи окремим особам завдання і повноваження або право використовувати матеріальні і трудові ресурси господарства. Ці суб'єкти делегування беруть на себе відповідальність за успішне виконання своїх обов'язків, вважаючи себе підлеглими щодо керівника.
Організовувати - значить створювати певну структурованість у виконанні завдання з поєднання елементів: робота, конкретні завдання згідно з її планом у досягненні своєї мети.
Щоб управляти трудовим потенціалом фермерського господарства - треба заохочувати, тобто створювати умови для мотивації праці, яка діє на рівні підсвідомості як кожного індивідуума, так і будь-якого керівника, виходячи із класичного твердження "робоча сила - товар", товар як результат праці, у якому втілена вартість роботи, що потребує своєї винагороди. При цьому керівник завжди повинен пам'ятати, що розроблені чіткі плани і найдосконаліша структура організації позбавлені сенсу, якщо не виконується фактична робота.
Мотивація - створення внутрішніх мотивів до дії, яка виступає результатом сукупності потреб з постійною їх зміною. Для того щоб заохочувати своїх працівників, необхідно визначити їх потреби і забезпечити стимул у задоволенні цих потреб через сумлінну роботу.
Управління господарсько-фінансовою діяльністю спрямовано на майбутнє, але за цей період може статися багато змін: робітники можуть відмовитися виконувати свої обов'язки згідно з планом без належної мотивації праці; поява нового, сильного конкурента, що ускладнить реалізацію мети господарства. При цьому постає нагальна необхідність запровадження функції контролю як процесу у забезпеченні досягнення мети господарюючого суб'єкта.
Внаслідок чого розрізняють три основні аспекти управлінського контролю:
Встановлення стандартів - точне визначення мети з її досягненням у визначений час (ґрунтується на планах, розроблених у процесі планування).
Вимірювання досягнутого з порівнянням очікуваних результатів (перегляд цілей на відповідність реальним ситуаціям).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління трудовими ресурсами фермерського господарства“ на сторінці 2. Приємного читання.
