є) тимчасову консервацію деградованих сільськогосподарських угідь, якщо іншими способами неможливо відновити родючість ґрунтів;
• 5) не порушувати права власників інших земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів;
• 6) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;
• 7) дотримувати режиму санітарних зон і територій, що особливо охороняються;
• 8) дотримувати правил добросусідства:
– дозволяти власникам і користувачам земельних ділянок прохід, проїзд до загального користування, а також для спорудження або ремонту межових знаків і споруд;
– не чинити перешкод у проведенні робіт для державних потреб, а також для спорудження необхідних комунікацій до суміжних ділянок;
– вживати заходів до недопущення можливості стану дощових і стічних вод, проникнення отрутохімікатів і мінеральних добрив на суміжну земельну ділянку.
Як і кожний підприємець, фермерське господарство займається господарською діяльністю самостійно. Головне в ній виробництво та реалізація товарної сільськогосподарської продукції з метою одержання прибутків і розширення виробництва.
Фермерське господарство діє в умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів. Фермерське господарство самостійно визначає напрямок своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку в установленому порядку та реалізацію, за власним розсудом підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх сферах діяльності, в тому числі іноземних, воно може разом із сільськогосподарським виробництвом займатися будь-яким іншим видом діяльності, не забороненим законодавством України.
При цьому воно мусить додержуватись вимог Земельного Кодексу України, згідно з яким власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані забезпечувати ефективне використання землі відповідно до її цільового призначення і проекту внутрігосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні техногенні виробництва, не допускати погіршення екологічної ситуації, здійснювати комплекс заходів щодо охорони земельних ділянок.
Згідно з чинним законодавством України, фермерське господарство характеризується як форма підприємництва громадян України. Підкреслюється, що засновником такого господарства може виступати тільки одна фізична особа.
Узагальнюючи думки багатьох вчених, можна виділити наступні позитивні сторони фермерства над іншими:
• приватна власність на засоби виробництва, що спонукає господарське ставлення до них, особливо до землі; дотримання вимог технології виробництва; введення інновацій тощо;
• усувається відчуження господаря від результатів праці і породжує основний мотив його трудової активності - особистий інтерес;
• поєднання в одній особі фермера, власника, працівника, управлінця тощо, що надає потужний імпульс до ефективного ведення сільськогосподарського виробництва;
• повна економічна, фінансова та виробнича відповідальність фермера за результати господарювання, за добробут своєї сім'ї робить цю форму стабільною з великим запасом міцності і водночас гнучкою, пристосованою до функціонування в ринкових умовах;
• гнучкість в господарській діяльності та системі управління дає можливість фермерам швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку, своєчасно приймати активні рішення, переорієнтувати виробництво на нові технології;
• при даній формі господарювання найбільш повно використовується специфіка сільського способу життя, яка включає в себе різні види професійної діяльності, форми становлення ділових відносин і контактів у системі виробництва та реалізації продукції, спосіб мислення та психологію селянина його соціальне становище і статус.
На шляху розвитку фермерства в Україні стоять кілька перешкод:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фермерське господарство може бути створено однією особою“ на сторінці 2. Приємного читання.
