Особливості мотивації праці у фермерському господарстві

Менеджмент фермерських господарств

Усі ці фактори, помножені на непрестижність аграрної праці, фактичну відірваність переважної більшості працівників від участі в організації та управлінні виробництвом, призводить до переорієнтації їх інтересів із громадської сфери в особисто-сімейну, із сфери, в якій створюються матеріальні блага, в споживчу, небажання працівників використовувати свій потенціал.

В таких умовах важливого значення набуває мотивація зайнятості у фермерському господарстві як мотивація сільськогосподарських працівників до праці.

Досвід розвинених країн доводить, що основним мотивом підвищення трудової активності аграрних працівників є набуття ними статусу повноцінних господарів на своїй землі, прав вільних підприємців, які реалізуються через фермерський тип господарювання, в якому відносини власності і трудові відносини не розмежовуються. Саме фермерство користується широкою державною підтримкою в усіх країнах.

В США протягом останніх десятиліть основними напрямами політики держави щодо підвищення мотивації праці фермерів були: підвищення доходів від сільськогосподарської діяльності, стабілізація ринку продуктів сільського господарства і засобів виробництва; надання різних видів кредитів для обладнання ферм, покращення родючості ґрунтів тощо.

Основними причинами, що стримують розвиток фермерства в Україні, є: недосконалість кредитної та податкової політики, відсутність пільг при придбанні техніки, посівного матеріалу, добрив тощо.

У структурі трудових мотивів найманих працівників сільського господарства України провідне місце займають матеріальні мотиви. Інші деформуються, що пояснюється відсутністю об'єктивних умов для їх формування та розвитку. Домінування мотиву матеріальної винагороди над всіма іншими значно обмежує потенціальні можливості використання трудового потенціалу у сільському господарстві. Тому формування системи мотивації аграрної праці в умовах переходу до ринкових відносин повинна передбачати створення цілісного, взаємопов'язаного механізму дії економічних та соціально-психологічних мотивів, які спонукають людину до активної трудової діяльності.

У сільськогосподарських підприємствах основними складовими затрат є матеріальні оборотні засоби (які становлять 2/3 усіх затрат) і амортизаційні відрахування. Їх сумарна частка сягає близько 75 %, а на оплату праці припадає лише 15 % загальних затрат (решту 10 % становлять затрати на оплату послуг сторонніх організацій). У складі матеріальних затрат цих підприємств основними є затрати на пальне, електроенергію і паливо, а також на запчастини і будматеріали для ремонту основних засобів виробництва.

Говорячи про мотивацію до праці у фермерських господарствах, потрібно пам'ятати, що в поняття "власник" на селі слід включати не лише власника засобів виробництва, зокрема землі, а й власників своєї робочої сили. Через те, необхідно відрізняти трудову і господарську мотивацію. Трудова мотивація не залежить від форми власності, і вона притаманна як власнику, так і найманому робітнику. Господарська мотивація - може формуватися лише у господаря, в особі якою поєднується володар, користувач і розпорядник як засобів виробництва, так і робочої сили. Головна особливість господарської мотивації до праці - прийняття на себе усієї відповідальності за результати трудової діяльності.

Мотивація праці у ФГ - це прагнення задовольнити свої потреби через трудову діяльність. Основними її елементами є: потреби, які хоче задовольнити працівник; співвідношення вартості одержаних благ і величини моральних та фізичних зусиль для її одержання; трудові дії й навики, що потрібні для одержання блага.

Криза в аграрному секторі економіки, соціально-економічний занепад села надзвичайно негативно позначились на становищі молодих селян. Молодь стала головною жертвою звуження сфери прикладання праці на селі; низького рівня і порушень порядку виплати зарплат, загалом зубожіння сільських родин; руйнації соціальної інфраструктури села; соціальної і правової незахищеності. За даними соціологічних досліджень, 37 % - молодих людей на селі вважають себе соціально малозахищеними, 27 % - зовсім незахищеними людьми.

У більшості сільськогосподарських підприємств молодь не може знайти собі роботу, а у тих, хто працює, розмір заробітної плати є досить мізерним.

Спостерігається погіршення якості та рівня освіти сільської молоді. Серед працюючих у сільському господарстві збільшується частка тих, хто має лише базову загальну чи початкову освіту, причому найвідчутніше це проявляється серед 15-19 річних селян. Така ситуація є наслідком незадовільних матеріальних умов життя більшості сільських жителів та критичного стану мережі сільських загальноосвітніх закладів. Нині понад 18 % сільських шкіл - це загальноосвітні навчальні заклади з малою наповненістю, більше половини з яких - початкові школи. Що стосується вищих навчальних закладів, то сьогодні переважна більшість сільськогосподарських вищих навчальних закладів готують керівників, тоді як село гостро потребує кваліфікованих спеціалістів середньої ланки, яких готують вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації (технікуми та коледжі). Для того щоб село привабило молодих, необхідні державні вкладення у його відродження. Це стосується, перш за все, соціальної сфери села, яка за сучасних умов характеризується повною деградацією. Скорочення мережі шкіл, дитячих дошкільних установ, закладів культури та охорони здоров'я, підприємств побутового обслуговування і торгівлі, погіршення стану сільських доріг, транспортного обслуговування формує у молодих сільських мешканців стійке переконання у безперспективності сільських населених пунктів, як місця їх майбутнього постійного проживання. До виїзду із села спонукає і неможливість обзавестись сучасним житлом. Більша частина існуючого сільського житлового фонду (батьківські і дідівські хати) не задовольняє сучасні вимоги молоді до житла, а для будівництва нового - бракує коштів.

Необхідно відзначити, що ринкові перетворення в аграрному секторі здійснюються значно повільніше, ніж в інших секторах економіки, що подолання соціально-економічного занепаду села потребує значно більших зусиль і коштів, спрямованих на відродження й урізноманітнення виробничої сфери, створення нових робочих місць, піднесення добробуту сільських жителів, забезпечення надійного функціонування та зміцнення матеріальної бази соціальної інфраструктури. Адже підтримка сільського господарства за останні 17 років зменшилася в 9 разів.

Сьогодні, коли економіка України, у тому числі і на селі, переборовши тривалий і хворобливий спад, починає поступово розвиватися, коли в суспільстві з'явилися паростки оптимізму, дуже важливо зробити все можливе, щоб на вістрі перетворень була молодь.

Таким чином:

• 1. Мотивація праці - це активізація рушійних сил, що спонукають людину за допомогою трудової діяльності задовольняти свої потреби. Існує "мотивація праці" і "мотивація до праці". Мотивація до праці є "мотивацією зайнятості".

• 2. Мотивація зайнятості у фермерському господарстві значною мірою зумовлена особливостями сільськогосподарського виробництва та бажанням жителів сільських територій, а також й міських працювати на землі отримуючи від такої праці задоволення. Ними є сезонність виробництва - річна циклічність виробництва в рослинництві, робота з живими організмами в тваринництві, певні особливості соціально-економічної структури сільськогосподарського виробництва, проявом яких є поєднання мотивації працівників сільськогосподарських підприємств та зайнятих в особистому селянському господарстві.

• 3. Ще однією передумовою, яка зумовлює особливості мотивації зайнятості і праці фермерському та сільському господарстві, є те, що, обираючи фермерське господарство як місце своєї діяльності, людина фактично обирає для себе певний спосіб життя - сільський. Це особливо важливо для молоді, яка вирішує проблему вибору сфери своєї діяльності.

• 4. Сучасне українське село характеризується послабленням трудової мотивації працівників, деформацією та руйнуванням трудових цінностей, зниженням трудової дисципліни, незацікавленістю працівників у розвитку професійного рівня та наростанням трудової апатії.

• 5. Розширення масштабів і вдосконалення структури зайнятості сільського населення значною мірою пов'язані з розвитком фермерства (передусім у сфері переробки та збуту сільськогосподарської продукції), малі промислові формування тощо. Перспективним напрямом слід вважати створення сільськими товаровиробниками замкнутих переробно-збутових структур на кооперативній основі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості мотивації праці у фермерському господарстві“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • Фермерське господарство може бути створено однією особою

  • Види фермерських господарств

  • Нормативно правова база функціонування фермерських господарств

  • Державна підтримка розвитку фермерства в Україні

  • Фермерські господарства - середовище формування середнього класу на селі

  • Тема 2. Іноземний досвід менеджменту фермерських господарств

  • Державне регулювання фермерських господарств провідних країн світу

  • Фермерські господарства країн Європи: земельні питання

  • Формування ринку землі в Чехії, Словаччині, Югославії та Албанії

  • Особливості фермерського кооперування закордоном та умови підтримки його розвитку

  • Степові кооперативи Канади

  • Форми підтримки кооперації в ЄС

  • -Atlantique

  • Латинська Америка

  • Кооперативні об'єднання у країнах Скандинавії

  • ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В СУЧАСНИХ РИНКОВИХ УМОВАХ

  • Українська кооперація має 140-річну традицію

  • Сутність та роль кооперування фермерських господарств в ринкових умовах

  • Типи та види фермерських кооперативів

  • Особливості менеджменту фермерських кооперативів різних типів

  • Діяльність Міжнародної Благодійної Організації "Добробут громад" та Міжнародної Благодійної Фундації "Хайфер Проджект Інтернешенл" щодо участі фермерів та жителів сільських громад у Сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах

  • Соціальний ефект кооперації в сільських громадах

  • Тема 4. Фермерські господарства у сільському туризмі

  • Соціально-економічне значення фермерського туризму в контексті розвитку сільських територій України

  • Проблеми розвитку агротуризму в Україні

  • Європейський досвід розвитку фермерського туризму

  • Сільський туризм як вид підприємницької діяльності

  • Основи організації фермерської гостинної садиби

  • Маркетинг гостинної садиби

  • Цінова політика гостинної садиби

  • Диверсифікація послуг фермерського туризму

  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ

  • Державна аграрна політика: необхідність, суть, структура та принципи

  • Механізм ціноутворення та доходи фермерських господарств

  • Державне регулювання цін і доходів в аграрному секторі ринкової економіки

  • Тема 6. Управління трудовими ресурсами фермерських господарств та їх мотивація

  • Особливості мотивації праці у фермерському господарстві
  • Регулювання соціально-трудових відносин фермерського господарства на основі контракту

  • Управління трудовими ресурсами фермерського господарства

  • Удосконалення внутрішньогосподарських відносин та умов праці як фактор посилення привабливості фермерської праці

  • Пропозиції щодо мотивації зайнятості у фермерському господарстві

  • УПРАВЛІННЯ ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ В УМОВАХ ЖОРСТКОЇ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ

  • Організаційні основи планування. Методи і етапи планування у фермерському господарстві

  • Загальна схема стратегічного планування у фермерському господарстві

  • Бізнес-планування

  • Загальна характеристика фермерського господарства

  • Опис продукту (послуги) фермерського господарства

  • Оцінка конкурентів

  • План виробництва фермерського господарства

  • Оцінка ризику для фермерського господарства.

  • Бюджетне планування у менеджменті фермерських господарств

  • Автоматизація процесу планування фермерського бізнесу

  • Тема 8. Маркетинг в системі управління фермерським господарством

  • Товар

  • Місце. Збут. Розподіл

  • Маркетингові стратегії для фермерського господарства

  • "Я сам"

  • Маркетингова товарна політика фермерського господарства

  • Інформаційне забезпечення маркетингових стратегій фермерських господарств

  • Форми організації агромаркетингу фермерських господарств

  • Система зернового маркетингу для фермерських господарств

  • Маркетингова програма фермерського господарства

  • Список використаної літератури

  • Глосарій