• 1) короткотерміновий, у період вихідних днів. Найчастіше він має сезонний характер: рибальство, збирання грибів, полювання, лижі, сані, а також маршрутний - заповідними місцями регіону (різні види пересування);
• 2) відпочинковий (на період відпусток). Його термін може змінюватися в межах 20-40 днів;
• 3) сезонний відпочинок. Він може бути сімейним, колективним чи окремих осіб (художники, краєзнавці, археологи);
• 4) відпочинок іноземців, зокрема діаспори - на предмет поглиблення знання мови, вивчення історичної і культурної спадщини краю.
Український селянин (фермер чи працівник колективного господарства) в межах сільського туризму як виду підсобної діяльності може займатися:
• 1) активним туризмом (збудувати на своїй території спортивний майданчик, кінний манеж, гірський витяг, ставок для спортивного рибальства, розробити і пропонувати своїм гостям як гід-екскурсовод пішохідні, санні, вело - та кінні (бричкою чи верхи) маршрути і прогулянки);
• 2) екотуризмом (організовувати своїм гостям відпочинок в екологічно чистій місцевості, надати їм можливість споживати екологічно чисту продукцію, сприяти у заготівлі лікарських трав, лісових ягід і грибів);
• 3) мисливським туризмом;
• 4) культурно-етнічною діяльністю (кустарне вироблення й продаж відвідувачам сувенірної продукції ужиткових народних промислів, залучення туристів до організації й участі у національних обрядах, традиційних ремеслах українського селянина та господарсько-польових роботах (сінокіс, бджільництво, випас худоби тощо).
До переваг сільського туризму можна віднести:
• а) гарантію охорони традиційної забудови;
• б) забезпечення туристам поселення там, де готельна промисловість не існує;
• в) надання роботи для місцевих ремісників;
• г) підтримування місцевих традицій;
ґ) стимулювання безпосереднього збуту сільськогосподарської продукції;
• д) сприяння усвідомленню сільськими громадами значення місцевого середовища;
• е) підвищення стандарту та естетики сільських осель; є) налагодження порозуміння між людьми села і міста;
• ж) поліпшення якості життя мешканців села.
До недоліку сільського туризму можна зарахувати: а) сільським туризмом займаються більше заможні селяни, ніж бідні, яким додаткові доходи потрібніші, тобто сільський туризм поглиблює соціальне розшарування сільських громад;
Перелік видів, форм і способів рекреації у сільській місцевості можна поглиблювати й деталізувати. Однак уся сукупність форм дозвілля на селі за чинними в Україні господарсько-правовими нормами "вписується" у певну організаційно-правову схему (рис. 4.4).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сільський туризм як вид підприємницької діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.
