Безробіттям на селі охоплені не лише люди, які не мають освіти зовсім, але й достатньо освічені особи. Рівень безробіття у цій категорії громадян у 2010 р. становив 6,7 % для осіб з неповною вищою освітою, 11 % - з базовою вищою і 6,3 % - з повною вищою освітою. У числі безробітних сільських жителів дві третини - це фахівці, службовці, кваліфіковані робітники.
Незадовільність умов прикладання праці і безробіття на селі є причинами деградації людського капіталу, а також зниження професійного рівня населення. Останніми роками половина сільського населення зайнята у найпростіших професіях (це 51,2 %), причому не через брак професійної освіти, а саме через відсутність належних місць прикладання праці.
Демографічна ситуація в сільській місцевості України набула характеру гострої кризи: відбуваються несприятливі зміни в чисельності селян внаслідок депопуляції та деградації їх якості. Демографічна криза є результатом змін у суспільному житті, насамперед у виробництві, коли порушується узгоджене функціонування і розвиток його основних компонентів: землі, засобів виробництва і праці, що призводить до порушення механізму демографічного відтворення, втрати здатності соціального організму до самовідтворення селян у суспільно необхідній їх кількості та якості.
Для того, щоб подолати демографічну кризу та забезпечити ефективну зайнятість населення, потрібно ліквідувати її причину, що криється в непривабливості життя в сільській місцевості для молоді.
Зникнення села в тому вигляді, в якому воно існує на даний момент в Україні, є невідворотнім історичним процесом. Але це не означає, що селянство та сільськогосподарське виробництво буде знищено, це означає, що аграрні відносини перейдуть на новий, якісно вищий рівень. Зникнення малих сіл є результатом зміни економічних відносин на ринкову, адже вони не вигідні з позицій ринкового обслуговування, з однієї сторони, і не дають достатніх ресурсів для організації виробництва з іншої сторони. Виходячи з історичного досвіду європейських країн, які мають схожі з Україною територіальні масштаби, можемо прогнозувати, що оптимальним напрямком еволюції сільської місцевості є перетворення найбільш територіально привабливих сіл в невеликі містечка, навкруги яких розміщено сільськогосподарське виробництво.
Масштаби охоплення такими містечковими виробництвами земельної площі можуть бути пропорційні до рівня розвитку транспортних комунікацій та інфраструктури в цілому. Тваринництво повинно буди віддалене від населених пунктів не далі, чим дозволяють екологічні норми, або на окраїнах містечок, але бути обладнані очищувальним обладнанням.
При цьому жителям сільської місцевості не варто розраховувати на державну підтримку, а потрібно вирішувати свої проблеми шляхом формування інфраструктури на основі кооперативного принципу. Особливу роль в кооперуванні в сільській місцевості варто відводити сільськогосподарським підприємствам. Для сільськогосподарських підприємств це, з однієї сторони, забезпечить довгострокову ефективну систему відтворення, формування та використання трудових ресурсів у виробництві, а з іншої, сприятиме розвитку стабільного зовнішнього середовища, що дає додаткові позитивні умови для забезпечення економічної ефективності господарської діяльності. При цьому участь в системі формування обслуговуючих кооперативів для сільськогосподарських підприємств варто розглядати як багаторівневу систему розвитку сільських територій в рамках якої і функціонують аграрні формування.
Нами виділено чотири рівні кооперування в сільському господарстві: у виробництві, обслуговуванні виробничих процесів, соціальній сфері села та фінансовій сфері. Участь сільськогосподарських підприємств у кожному рівні кооперування є обов'язком елементом розвитку сільських територій.
Важливою складовою участі підприємств у системі кооперації є реалізація ними довгострокової кадрової політики щодо забезпечення відтворення трудового потенціалу, закріплення працівників у підприємствах, формування ефективного мотиваційного механізму, що охоплює не лише внутрішні умови функціонування підприємства, але й впливає на зовнішні фактори формування трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Варто наголосити, що формування кооперативних об'єднань в межах адміністративних одиниць не перекладає всю відповідальність за розвиток села на сільськогосподарські підприємства, а розподіляє її між всіма суб'єктами сільських територій, пропорційно до їх потенційних можливостей. Варто враховувати специфіку кожної адміністративної одиниці та функціонування суб'єктів економічних відносин в ній. Ми допускаємо максимально можливий таких кооперативів з боку сільськогосподарських підприємств в обсязі до 80 % від вартості капіталу кооперативів.
Рівні участі сільськогосподарських підприємств в обслуговуючій кооперації на сільських територіях для забезпечення ефективних умов формування та використання трудових ресурсів, наведена в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3. Участь сільськогосподарських підприємств у багаторівневій обслуговуючій кооперації
| Частка участі, % | Результативні показники участі | Зростання стимулюючих факторів | Вплив на формування та закріплення трудових ресурсів | |||
| 1-й | Обслуговування виробництва (рослинництва, тваринництва, механізовані послуги) | С.-г. підприємства, фермерські господарства, господарства населення | До 80 % капіталовкладень | Приріст прибутків | Збільшення трудового стимулювання | Зростання продуктивності праці та закріплення працівників |
| 2-й | Обслуговування збуту та постачання (маркетинг, переробка, зберігання, закупівля) | С.-г. підприємства, фермерські господарства, господарства населення, торговельні підприємства | Те ж | Те ж | Зростання матеріального стимулювання | Закріплення працівників |
| 3-й | Обслуговування соціальної сфери села | С.-г. підприємства, фермерські господарства, господарства населення, органи місцевого самоврядування | У пропорційних частках з іншими організаціями | Омолодження кадрів, зростання продуктивності праці у підприємстві | Підвищення соціально-статусного стимулювання | Закріплення працівників і формування трудових ресурсів |
| 4-й | Фінансове обслуговування (кредитування та інвестування) | С.-г. підприємства, фермерські господарства, господарства населення | Те ж | Приріст власного та залученого капіталу у виробництво. Інтенсифікація виробництва | Зростання матеріального стимулювання | Те ж |
Важливим фактором для участі в кооперативних об'єднаннях є реалізація довгострокових завдань кадрової політики підприємства. При цьому система кооперування дозволить, з однієї сторони, отримувати очікуваний ефект в забезпеченні високопродуктивними кадрами виробництва, а з іншої, передбачає менший обсяг витрат, ніж при самостійному вирішення підприємством проблем формування та використання трудових ресурсів. На рівні обслуговування виробничих процесів - це створення кращих умов праці, на рівні збуту - це отримання додаткових можливостей з матеріального забезпечення, на соціальному рівні - покращення побутових умов, а на фінансовому - збільшення рівня доступності коштів, що веде до більшої забезпеченості товарами і послугами.
Так як кооперування дає не лише економічний, а й соціальний ефект, збільшується рівень привабливості проживання в сільській місцевості, що є додатковим фактором по підвищенню рівня професіоналізму робітників та продуктивності їх праці у виробництві.
Запропонована система формування "вертикальних" кооперативних об'єднань асоціативного типу у межах одного адміністративного району є важливою умовою забезпечення максимального ефекту від виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, збуту, формування раціональної системи розподілу фінансів на сільських територіях і підвищення рівня соціального захисту та побутового обслуговування мешканців сільських територій.
Систему багаторівневої кооперації від створення виробничих до організації обслуговуючих кооперативів у сільській інфраструктурі варто розглядати як складний поступальний процес розвитку сільських територій з довгостроковою перспективою.
Тема 4. Фермерські господарства у сільському туризмі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент фермерських господарств» автора Горьовий В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціальний ефект кооперації в сільських громадах“ на сторінці 2. Приємного читання.
