Розділ «Частина 2. Механізми корпоративного управління»

Результатом створення концернів є поліпшення цілого ряду напрямків виробничо-господарської діяльності підприємств, які ввійшли до їх складу. Серед них назвемо декілька основних:

- оптимальні внутрішні структури;

- оперативність горизонтальних зв'язків;

- досягнення принципу саморозвитку;

- концентрація ресурсів, що дозволяє маневрувати і забезпечувати інформаційне, інженерне, маркетингове обслуговування.

Рис. 3.6. Схема формування ІКС - концерну

Узагальнюючи думку різних науковців, слід розрізняти такі види концернів, що наведено в табл. 3.6.

На сучасному етапі розвитку української економіки для багатьох підприємств стають актуальними питання підвищення ефективності своєї організаційної структури управління, розширення сфери діяльності, виходу на нові ринки. Одним із таких кроків структурної перебудови підприємств може стати створення холдингів. В Україні холдинги (див. рис. 3.5 - вид ІКС) як нові організаційні та інтегровані структури управління підприємствами, з одного боку, можуть виникати там, де складаються умови для об'єднання та злиття окремих акціонерних товариств з метою здійснення загальних стратегічних задач, а з іншого боку, холдинги можуть стати новою організаційною структурою управління у вже сформованих сферах як альтернатива галузевим структурам управління. За сучасних умов холдинги є достатньо новим з наукової точки зору об'єктом управління. Це зумовлено тим, що холдингові структури стали ефективною заміною зруйнованим економічним зв'язкам в різних галузях економіки, про що було зазначено раніше. З відносно чіткою структурою власності, визначеним інструментарієм управління, холдинги являють собою приклад реалізації не тільки вертикальної, але й горизонтальної інтеграції.

Таблиця 3.6. Класифікація концернів

Особливості визначення поняття "холдингових компаній"

1. На сьогодні і в економічній, і у правовій літературі поняття "холдингу" ще недостатньо визначено. Існують різні підходи щодо визначення холдингової компанії. Економічний словник дає дефініцію холдингу (від англ. hold - тримати) як "корпорації, компанії, що керує діяльністю або контролює діяльність інших підприємств". Згідно з Указом Президента України "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації" холдинг - це "господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше господарюючих суб'єктів". Крім цих визначень холдингу, в науковій літературі можна зустріти близькі за визначенням поняття холдингу. Багато фахівців розглядають холдинг як "акціонерну компанію, яка використовує свій капітал для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення панування та контролю над ними". Холдинговою компанією називають також "особливий вид фінансової компанії, що створюється для володіння контрольними пакетами акцій інших компаній та управління їх діяльністю". Обов'язкова умова функціонування холдингу за даними визначеннями полягає у володінні материнською компанією контрольним пакетом акцій (часткою капіталу) юридично самостійних дочірніх підприємств. Виходячи з цього, задача материнської компанії холдингу - направляти та контролювати діяльність всієї системи та кожного елементу окремо, досягаючи при цьому максимізації їх прибутку.

2. Існує визначення холдингу як "об'єднання підприємств, які мають єдиного власника та існують в обумовленій системі, що функціонує як єдиний організм". Іншими словами, в даному випадку під холдингом розуміють підприємство або іншу юридичну особу, до складу активів якої входять контрольні пакети акцій інших підприємств. Виходячи з даного визначення поняття "холдинг", зазначимо, що завдяки володінню контрольним пакетом акцій та не обмежуючи при цьому юридичну самостійність окремих елементів даного корпоративного об'єднання, керівництво холдингу має можливість проводити єдину збалансовану технічну та фінансову політику системи в цілому, координувати діяльність всіх підприємств, прискорювати процеси диверсифікації та структурної перебудови, а також ефективно реалізовувати інвестиційні проекти.

3. В даному випадку холдингова система управління дозволяє також підтримувати стійку вертикальну кооперацію за рахунок взаємопроникнення акціонерних капіталів виробничо-технологічних та регіонально пов'язаних підприємств.

4. Виходячи з переваг даної корпоративної структури, зазначимо, що часто поняття фінансового холдингу, адміністративного холдингу, холдингу з надання послуг, патентного, ліцензійного холдингу визначають лише відповідні функції холдингу.

5. Холдинги, як ринкові структури, мають реальні можливості отримати широкий розвиток в Україні, особливо в галузях з розгалуженими коопераційними зв'язками щодо сировини, напівфабрикатів, комплектуючих, готової продукції. Вже сьогодні можна спостерігати намагання підприємств володіти акціями своїх суміжників, що дозволить через контрольний пакет акцій впливати на їх господарську та фінансову діяльність.

На жаль, із зазначених визначень поняття "холдинг" сутність такої форми об'єднань, повноваження його учасників і реальні можливості зрозуміти досить важко. Тому, з нашої точки зору, слід дотримуватись загальноприйнятого в економічній літературі визначення холдингу як групи компаній, одна з яких - материнська (холдингова) володіє контрольними пакетами акцій інших - дочірніх компаній. Таким чином, ми вважаємо, що холдинг - це не просто об'єднання підприємств у сфері виробництва та бізнесу, а визначена цілісна економічна система, що забезпечує вирішення головним чином наступних задач:

- створення сприятливих умов для розвитку процесів подальшої концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування та диверсифікації виробництва;

- поєднання стабільного крупного виробництва та гнучких організаційних форм;

- забезпечення наскрізного управління якістю за рахунок впровадження системи менеджменту якості ISO 9000;

- прискорення інноваційних процесів;