Розділ 4. Учасники корпоративних відносин та органи корпоративного управління

4.1. Порядок створення акціонерних товариств. Елементи зовнішнього і внутрішнього середовища АТ

Акціонерні товариства є головною, і як свідчить світовий досвід, найбільш ефективною формою організації великого промислового підприємництва.

Слід зазначити, що у багатьох галузях промисловості переважають інші форми організації підприємницької діяльності, окрім акціонерної. Водночас, подальший розвиток фондового ринку сприятиме посиленню уваги іноземних інвесторів до акцій вітчизняних АТ, а отже саме у корпоративної форми організації бізнесу є найбільші потенційні можливості для розвитку, у першу чергу, дякуючи необмеженим можливостям залучення додаткового капіталу для розвитку.

До позитивних рис АТ належать:

- легкість створення значного за розмірами капіталу;

- обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

- стабільність майнової бази АТ, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з АТ (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства);

- необов'язковість персональної участі акціонерів у діяльності АТ, що полегшує участь у ньому і відповідно - залучає нових акціонерів і їх кошти;

- можливість залучення до участі у публічних АТ широких верств населення і відповідно - розподілу прибутку АТ між ними;

- можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки - державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних АТ;

- використання форми АТ у процесі роздержавлення і приватизації;

- можливість здійснення контролю над АТ завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

Негативні риси АТ:

- складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;

- значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;

- ігнорування інтересів меншості;

- можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов'язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління АТ;

- складність управління АТ і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;

- можливість зловживань з боку засновників у зв'язку з легкістю акумулювання коштів;