Розділ «4.3. Логістика виробничих процесів»

2) формування технологічного маршруту, що здійснюється за допомогою програмного модуля, який ідентифікує критичні ресурси. Як наслідок з'являється можливість оцінити інтенсивність використання ресурсів і ступінь їх завантаження та відповідним чином упорядкувати їх;

3) розрахунок завантаження кожного ресурсу та впорядкування цих ресурсів за ступенем їх використання;

4) здійснення пошуку критичних ресурсів у виробничій програмі;

5) оптимізація використання критичних ресурсів у виробничій системі;

6) ранжування використання некритичних ресурсів;

7) пошук і виправлення помилок;

8) друк машинограм "Графік виробництва", "Потреба у сировині і матеріалах", "Стан складського запасу" та ін.

Перевагами системи ОРТ є збільшення виходу готової продукції, зниження виробничих і транспортних витрат, зменшення обсягів незавершеного виробництва, скорочення виробничого циклу, зниження потреби в складських і виробничих площах, підвищення ритмічності відвантаження виготовленої продукції замовнику.

Обидва підходи - "штовхаюча" і "витягаюча" - знаходять широке використання на різних підприємствах та у різних типах економіки (ринковій, централізовано керованій, перехідній тощо). Відзначимо, що такі системи націлені на задоволення потреби наступної ланки за рахунок відповідної (за обсягами, строками, якості тощо) поставки від попередньої ланки. Розходження стосується способів управління рухом потоків і, у першу чергу, ступеня централізації планування поставок по міжланцюговим передачам - централізовано або децентралізовано.

Ще одна принципово важлива ознака, яка відрізняє ці дві логістичні системи, полягає у тому, що у своїй основі вони мають різні підходи до встановлення ритму, який визначає рух усього матеріального потоку. Сутність у тому, що "штовхаюча" і "витягаюча" системи орієнтуються на різний характер споживчого попиту. "Штовхаюча" система орієнтована переважно на відносно постійний попит протягом досить тривалого проміжку часу. Тому в основі всіх планових розрахунків вона може використовувати постійні значення ритму виготовлення продукції. Системи "витягаючого" типу в якості планового періоду для визначення середніх оборотних запасів розглядають періоди від одного до трьох місяців. Оперативне управління у цих системах здійснюється на значно меншому обрії планування.

При організації на виробництві логістичної системи, необхідно в кожному конкретному випадку максимально повніше проаналізувати особливості підприємства, характер виробничого циклу, тип виробництва, систему складського господарства та подачі матеріальних ресурсів на робочі місця.

Основними завданнями складського господарства є:

- організація належного зберігання матеріальних цінностей;

- безперебійне обслуговування виробничого процесу;

- відвантаження готової продукції.

Структура складського господарства залежить від специфіки виробничого процесу, типу виробництва та обсягу випуску продукції (рис. 4.19).

Рис. 4.19. Структура складського господарства (приклад)

Функції підрозділів складського господарства:

- планування робіт; обмін, обробка (в тому числі сортування) вантажів;

- організація належного зберігання (створення умов для виключення ушкоджень, псування;