Протипоказання
Хлорамфенікоп не слід призначати при вагітності, в період лактації, патологіях кровотворення, порфіріях.
Поліміксини – при захворюваннях печінки і нирок.
Рифампіцини – при жовтяниці, порфірії, а також вони протипоказані дітям грудного віку, вагітним, при флебітах, органічних захворюваннях печінки та нирок.
Лінкозаміди, фосфоміцини, спектинаміціт – при діареї, індивідуальній непереносності.
Фармакобезпека
Лінкоміцин несумісний з ампіциліном, карбеніциліном, цефалогином, цефапоридином та канаміцином, накопичується у кістковій тканині.
Кпіндаміцин не спід вживати разом з препаратами, які гальмують перистальтику кишечника та уповільнюють нервово-м'язову передачу. При сумісному введенні попіміксину з аміноглікозидними антибіотиками підвищується їх нефротоксичність, з курареподібними засобами – порушується нервово-м'язова передача.
Поліміксин несумісний з ампіциліном, тетрацикліном, левоміцетином, цефалоспоринами, гепарином, з ізотонічним розчином натрію хлориду, розчинами амінокислот. У комбінації з солями бензилпеніциліну та еритроміцину активність поліміксину підвищується.
Кліндаміцин несумісний в одному шприці з вітаминами групи В, ампіциліном, амінофіліном, барбітуратами, кальцію глюконатом, магнію сульфатом.
Левоміцетин несумісний з глюкозою та з препаратами, які пригнічують кровотворення, барбітуратами, бутамідом, дифеніном, неодикумарином.
У зв'язку з небезпекою тяжких токсичних реакцій застосування левоміцетину обмежується тяжкими інфекційними захворюваннями, причому тільки як альтернативного засобу при резистентності до інших антибактеріальних препаратів.
Рифампіцин забарвлює сечу та слину в червоний колір, фосфоміции – у жовчогарячий.
Рифампіцин не можна сполучати з перорапьними антикоагулянтами, антидіабетичними засобами, гормональними контрацептивами, хінідином, глюкокортикостероидами, препаратами наперстянки.
Рифампіцин – індуктор мікросомальних ферментів печінки, тому прискорює метаболізм багатьох писарських препаратів (серцеві глікозиди, теофілін, ГКС, контрацептиви та ін.).
Фосфоміцин потенціює антибактеріальну дію β-лактамів та аміноглікозидів.
Перед їдою застосовують хлорамфеніїсол, рифампіцин.
Порівняльна характеристика препаратів
Лінкоміцину гідрохпорид активно діє на більшість штамів стафілококів, які стійкі до іїтших антибіотиків. Малотоксичний навіть для немовлят. Стійкість до лінкоміцину розвивається повільно. Застосовується також в стоматології.
Кліндаміцин за механізмом дії і антимікробним спектром близький до лінкоміїщну, але у відношенні деяких видів мікроорганізмів більш активний (в 2-10 разів). Кліїтдаміцин за впливом на анаероби значно перевищує лінкоміцин і краще всмоктується з кишечника, скоріше досягає високої концентрації у сироватці крові. Залежно від концентрації і чутливості мікроорганізмів має бактеріостатичну або бактерицидну дію. Є резистентним до β-лаюамаз, ефективним засобом дня лікування хламідіозу і токсоплазмозу. Кліндаміцин збільшує опірність організму людини. Одномасне вживання їди не має впливу на всмоктування препарату.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антибіотики різних груп“ на сторінці 3. Приємного читання.
