При застосуванні тетрациклінів можуть виникати алергічні реакції, диспепсичні розпади, дисбактеріоз та суперінфекція, порушення білкового синтезу (катаболічна дія), порушення утворення зубної та кісткової тканини, фотодерматит, гепатотоксичнісгь (окситеїрациклін); нефротоксичність (особливо у прострочених препаратів); синдром псевдопухлиyи мозку (підвищення внутрішньочерепного тиску); токсична дія на кровотворну систему; виражена тератогенна дія; перехресна стійкість; артеріальна гіпотензія, діарея, псевдомембранозный коліт, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія, синдром Стівенса-Джонсона.
При застосуванні тетрацикліну, окситетрацикліну, метациюшу можливі ерозії стравоходу.
Протипоказання
Тетрацикліни (крім доксицикліну) протипоказані при нирковій недостатності, системному червоному вовчакові, вагітності, лактації, дітям віком до 8 років.
Доксициклін (вібраміцин) протипоказаний при підвищеній чутливості до тетрациклінів, вагітності, лактації.
Фармакобезпека
Тетрацикліни добре всмокіуються і по-різному зв'язуються з білками плазми крові. Вони концентруються у жовчі, виводяться з сечею та калом у високих концентраціях у активній формі.
Тетрацикліни не застосовуються одночасно з ерготаміном, циклоспорином, вітаміном С, препаратами кальцію, стрегпомніином, пеніцилінами; препаратами, які містять дегідровані алкалоїди ріжків.
Оскільки тстрациюіїни можуть знижувати активність протромбіну плазми крові, хворим, які одержують антикоагулянту терапію, може знадобишся зниження дози антикоагулянтів.
Препарат бактеріостатичної дії можуть впливати на бактерицидну дію пеніциліну, тому рекомендується уникати одночасного застосування доксициюіїну з ним.
Всмоктування тетрациклінів порушують антациди, які містять алюміній, кальцій або магній, та препарат, що містять залізо та солі вісмуту. Алкоголь, барбітурат, карбамазепш та феніто'ш зменшуюіь період напіввиведення доксициюгіну (вібраміцину).
Одночасне застосування тетрациклінів та метоксифлурану інколи супроводжується нефротоксичною дією з летальним кінцем.
Одночасне застосування тетрациклінів може знизити ефективність пероральних контрацептивів.
Барбітурати, дифенін, карбамазепін посилюють метаболізм тетрациклінів; з аміноглікозидами, лінкозамідами тетрацикліни виявляють антагонізм.
Тетрацикліни рекомендується приймати разом з ністатином, вітамінами групи В, при порушенні травлення – з галаскорбіном, лактозою.
Катаболічна дія тетрациклінів може бути причиною підвищення рівня залишкового азоту. За даними проведених досліджень цей ефект під час застосування доксицикліну (вібраміцин) у хворих з порушеннями функції нирок не спостерігається.
Фотосенсибілізація, яка проявляється підвищеною реакцією на сонячне опромінення, спостерігалась у деяких осіб, які застосовували тетрацикліни.
При інфекціях, спричинених β-гемолітичними стрептококами групи А, лікування вібраміцином слід проводити щонайменше протягом 10 днів.
Як і інші тетрацикліни, доксициклін (вібраміцин) утворює стійкий комплекс із кальцієм у кістковій тканині.
Застосування препаратів групи тетрациклінів у другій половині вагітності та у дітей віком до 8 років може призвести до необоротної зміни кольору зубів (жовто-сіро- коричневе забарвлення). Цей побічний ефект частіше спостерігається при тривалому лікуванні, але можливий і після проведення повторних коротких курсів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тетрацикліни“ на сторінці 2. Приємного читання.
