• а) напівсинтетичні пеніциліни; б) карбапенеми; в) цефалоспорини ІІ-IV поколінь; г) тетрацикліни; д) левоміцетин; е) аміноглікозиди; є) фторхінолони.
• 2. Протигрибкові антибіотики (ністатин, леворин, амфотерицин В, іризеофульвін, трихоцетин).
Умови раціонального застосування антибіотиків
Призначати антибіотик необхідно з урахуванням виділеного збудника, його резистентності та антибіотикограми. Під резистентністю мікроорганізмів до антибіотиків розуміють збереження їх здатності до розмноження в присутності таких концентрацій антибіотиків, які створюються при введенні їх терапевтичних доз.
Вибирати найбільш активний і найменш токсичний препарат.
Визначати оптимальну дозу антибіотика і режим його введення на основі особливостей фармакокінетики препарату та процесу протікання захворювання.
Концентрація антибіотика повинна у 3-4 рази перевищувати М1К для виділеного збудника.
На основі анамнезу та проведення проби визначати наявність алергії у хворого до даного антибіотика.
Враховувати побічні реакції антибіотика, особливо при печінковій і/або нирковій недостатності.
Своєчасно починати лікування і витримувати тривалість курсу ан- тибіотикогерапії до закріплення терапевтичного ефекіу.
Враховувати перехресну чутливість до антибіотиків;
Застосовувати комбінації антибіотиків з метою розширення спектра їх дії і посилення антибактеріального ефекіу.
Пеніциліни
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хіміотерапевтичні лікарські засоби“ на сторінці 2. Приємного читання.
