Раміприл не викликає компенсаторної тахікардії.
Каптоприл як антигіпертензивний засіб застосовують при різних формах артеріальної гіпертензії, у тому числі при злоякісній, з підвищеним вмістом реніну, реноваскулярній та резистентній формах гіпертензії, при гіпертонії з діабетичною нефропатією або з хронічним нефритом, а також при гіпертензії в новонароджених. Завдяки наявностів в хімічній структурі SH-груп каптоприл не тільки швидко зв'язується з атомом цинку в молекулі ан- погензинперетворювапьного ферменту, а й забезпечує кардіопротекгорну дію. Гіпотензивна дія спостерігається через 30-60 хвилин і зберігається протягом 4-8 годин.
Моексиприл знижує ЗПОС та постнавантаження на серце.
Периндопрші є інгібітором АЛФ другої генерації. При тривалому застосуванні сприяє відновленню еластичності великих артеріальних судин, зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Максимальне зниження артеріального тиску настає через 4-6 годин та зберігається більше 24 годин.
Лізиноприл за структурою та дією подібний до еналаприлу; його можна розглядати як лізиновии аналог еналаприлу. Препарат здійснює тривалу антигіпертензивну дію (близько 36 годин після приймання однієї дози).
Лозартан калію – перший представник непептидних блокаторів рецепторів ангіотензину II. За антигіпертензивною дією подібний до інгібіторів ангіотензинконвертуючого ферменту, але блокує не проміжну ланку (перетворення ангіотензину І в анпотензин II), а безпосередньо ангіотензинові II рецептори. Препарат наділений гіпотензивною, діуретичною (натрійуретичною) та урикозуричною діями. Екскретує з жовчю, тому навіть при тяжких захворюваннях нирок немає потреби в корекції доз. В організмі лозартан метаболізується з утворенням активного метаболіту, який спричиняє сильну та тривалу гіпотензивну дію.
Валзартан є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ, не пригнічує АПФ. Початок антигіпертензивної дії препарату після перорального введення однієї дози спостерігається протягом 2 годин, максимальний ефект досягається через 4 години. За активністю і тривалістю дії перевищує лозартан.
Ірбесартан (апровель) не пригнічує киназу ІІ (фермент, що викликає деградащю орадикініну), зниження AT носить дозозалежний характер. Також знижує постнавантаження на міокард та тиск у малому колі кровообігу. Гіпотензивний ефект препарату триває продовж 24 годин. Застосовується один раз на добу. Апровель не має синдрому відміни, не впливає на концентрацію тригліцеридів, вміст холестерину, глюкози.
Спіраприл. Гіпотензивна дія препарату триває продовж 24 годин, що дозволяє використовувати його 1 раз на добу. Не потребується корекції дози препарату для хворих з порушенням функції печінки та пацієнтів похилого віку.
Ніфедипін. Для препарату характерні більш виражені периферичні, віж кардіальні, ефекти. Наділений слабкою антиаритмічною дією. Порівняно з верапамілом активніше діє на судини, знижує діастолічний тиск та потребу міокарда в кисні.
Галопамт має антиангінапьну, антигіпертензивну, антиаритмічну дію.
Лацидипін – блокатор кальцієвих каналів з групи похідних дигідропіридину. Препарат бажано приймати в один і той же час.
Мібефрадил – селективний блокатор кальцієвих каналів, похідне тетраміну. Лікування препаратом супроводжується залежним від дози зниженням кількості нападів стенокардії, потреби в нітрогліцерині та тривалості безсимптомної ішемії. Антигіпертензивна дія триває 24 години.
Верапаміпу г/х поряд з антиаритмічною, антиангінальною та гіпотензивною дією володіє також слабкою натрійуретичною за рахунок зниження канальцевої реабсорбції.
Дилтіазем за дією близький до верапамілу г/х, але сильніше діє на непосмуговані м'язи судин та провідну систему серця. Порівняно з ніфеди- піном менш виражена периферична дія та рефлекторна тахікардія.
Кетансерин блокує різні ефекти серотоніну, зокрема його спазмо- генний вплив на м'язи судин та бронхів, впливає на агрегацію тромбоцитів.
Папаверину г/х – алкалоїд, який міститься в опії. Він знижує тонус та зменшує скорочувальну діяльність непосмугованих М'язів та має, у зв'язку з цим, судинорозширювальну та спазмолітичну дію.
Ісрадипін може використовуватись при гіпертензії, у тому числі легеневій, з низькою активністю реніну, в похилому віці (кардіопрогекіорна дія), а також при ГК.
Вендазол застосовують при спазмах кровоносних судин. Знижує артеріальний тиск у результаті розширення периферичних судин та зменшення серцевого викиду. Гіпертензивна активність бендазолу помірна, ефект його тривалий. При гіпертонічній хворобі його звичайно призначають у поєднанні з іншими препаратами, що знижують артеріальний тиск. Бендазол, крім гіпотензивного ефекту, може також підвищувати функції спинного мозку, імунної системи, працездатність, синтез інтерферону.
Папазол є комбінованим спазмолітичним засобом, до складу якого входять папаверину г/х і бендазол.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Периферичні судинорозширювальні засоби“ на сторінці 5. Приємного читання.
