• 6. Надшлуночкові тахіаритмії (атенолол (атенолол-ЗТ), верапаміп, галопаміл, дилтіазем), хронічна серцева недостатність (без тахікардії) та порушення периферичного кровообігу (ніфедипін, амлодипін (норваск, амлодипін-ЗТ), іерадипін, нікардипін).
• 7. Судинні ураження головного мозку (іерадипін, нікардипін).
• 8. Стенокардія напруження та тахіаритмії, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда у відновлювальний період (β-адреноблокатори, триметазидин, рибоксин).
• 9. Профілактика головного болю судинного генезу (атенолол (атенолол- ЗТ), метопролол, пропранолоп).
• 10. Профілактика нападів стенокардії напруження (нітрогліцерин ретард, атенолол (атенолол-ЗТ), карбокромен, дипіридамол),
• 11. Профілактика гіперкоагуляційного синдрому (дипіридамол).
• 12. Міокардіодисгрофія (рибоксин).
Побічна дія
При прийомі нітрогліцерину можлива ортостатична гіпотонія, при прийомі останнього у вертикальному положенні – тахікардія, головний біль внаслідок підвищення внутрішньочерепного тиску. У великих дозах (більших, ніж терапевтичні) підвищується внутрішньоочний тиск і виникає метгемоглобінемія.
Важливий побічний ефект нітратів – синдром “позбавлення”. Він проявляється погіршенням клінічного перебігу стенокардії і навіть смертю хворих через 1-2 доби після різкого припинення прийому препаратів. При застосуванні мазі або пластиру можливі алергічні реакції, подразнення шкіри.
При застосуванні мопсидоміну можливий головний біль та невелике зниження артеріального тиску.
Побічні ефекти блокаторів повільних кальцієвих каналів (крім амлодипіну (норваск)) виражаються різкою артеріальною гіпотензією, брадикардією, слабкістю. При тривалому застосуванні можуть виникати запори атонічного характеру.
При тривалому прийомі великих доз аміодарону можливе виникнення атаксії, тремору, м'язової слабкості, нудоти, запору, гепатиту, резистентної до холінолітиків синусової брадикардії, гіпотензії, серцевої недостатності, можливий розвиток гіпо- та гіпертиреоїдизму, фотосенсибілізації, алергічних реакцій та зниження статевої активності. У випадках тривкого застосування аміодарону у хворих спостерігаються відкладання в епітелії рогівки очей ліпофусцину, порушення функції щитоподібної залози.
При застосуванні β-адреноблокаторів – у разі прийому неселективних препаратів – синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, бронхоспазм, виявлення ангіоспазму. Після швидкої відміни β- адреноблокаторів упродовж декількох діб може розвиватись синдром “відміни”.
Карбокромен рідко викликає побічні ефекти. Останні виникають головним чином при передозуванні: брадикардія, головний біль, слабкість, нудота, блювання.
При застосуванні дипіридамолу можливі алергічні реакції, гіпотонії), синдром “обкрадання” (тобто зменшується кровопостачання ішемічних ділянок).
Протипоказання
Нітрогліцерин та інші органічні нітрати забороняється приймати хворим на глаукому, епілепсію, церебральні форми ГХ, при крововиливах у мозок.
Застосування молсидоміну протипоказане при кардіогенному шоці та тяжкій гіпотензії.
Абсолютними протипоказаннями до застосування блокаторів кальцієвих каналів є кардіогенний шок, тяжка застойна серцева недостатність, виражена артеріальна гіпотензія, печінкова та ниркова недостатності, вагітність та лактація.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антиангінальні засоби“ на сторінці 3. Приємного читання.
