Фармакобезпека
М-холіноблокатори несумісні з психостимуляторами, інгібіторами МАО, блювотними засобами, кофеїном, препаратами наперстянки, клофеліном.
Атропіну сульфат несумісний зі снодійними, морфіном, магнію сульфатом, ацетилсаліциловою кислотою, дибазолом, ацетилхоліном.
Розчин атропіну для ін'єкцій 0,1%, в очних краплях -1%.
Перед їдою приймають атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, метацину йодид, пірензепін, бутилекополаміну бромід, після їди – адифенін.
Порівняльна характеристика препаратів
Атропіну сульфат є еталонним препаратом у групі М- хопіноблокаторів. Він міститься в таких рослинах, як беладона, скополія, дурман, блекота.
Надчутливішими до нього є секреторні органи і гладкі м'язи шлунка, кишок, жовчних шляхів, сечового міхура, особливо при спазмах.
Атропін володіє центральною та периферичною холінолітичною дією. При місцевому застосуванні на око атропін розширює зіниці (міоріаз) на 5-7 днів внаслідок усунення холінергічних впливів на круговий м'яз райдужки очей. Зір встановлюється на дальню точку бачення (параліч акомодації) (Рис. 2.).
Гоматропіну гідробромід менш активний, ніж атропін. Використовують тільки в офтальмологічній практиці для розширення зіниці на 15-20 год.
Скополаміну гідрохлорид – алкалоїд, що міститься разом з атропіном у беладоні, скополії, дурмані, блекоті. Як і атропін, володіє центральною та периферичною холінолітичною дією. Дія його менш тривала, ніж у атропіну. На відміну від атропіну викликає седативний та снодійний ефект. Викликає помітне психомоторне збудження і потенціює депривуючий вплив наркотичних анальгетиків, снодійних і засобів для наркозу. Застосовують для лікування паркінсонізму. Входить до складу таблеток "Аерон", які використовують для профілактики та лікування морської та повітряної хвороби.
Платифіліну гідротартрат – алкалоїд, що міститься у жовтозіллі широколистому. За дією подібний до атропіну, але менш активний. На ЦНС справляє седативну дію. Пригнічує судиноруховий центр. Його дія на око менш тривала (5-6 год), ніж дія гоматропіну та атропіну. Входить до складу "Тепафіліну", "Папюфіну". Головним чином застосовують при спастичних станах органів і судин.
Адифенін окрім спазмолітичної активності справляє місцевоанестезуючу дію. При застосуванні препарату спостерігається запаморочення, посилення ефектів снодійних засобів, наркотичних анальгетиків і засобів для наркозу.
Бутилскопаламіну бромід – синтетичне похідне скополаміну. Володіє вираженою спазмолітичною дією на непосмуговані м'язи внутрішніх органів.
Апрофен активніший, ніж адифенін, за периферичною холінолітичною дією. У порівнянні з платифіліном і спазмолітином сильніше розширює коронарні судини. Підсилює скорочувальну функцію матки та підвищує її тонус.
Таблетки "Бесалол" містять фенілсаліцилат та екстракт беладони, мають спазмолітичну, холінолітичну та антисептичну активність.
Метацину йодид – периферичний холінолітик, не проходить через ГЕБ. Діє сильніше за атропін і спазмолітин.
Пірензепін є представником нової підгрупи антихолінергічних засобів – специфічний блокатор Мі-холінорецепторів. На відміну від атропіну цей препарат вибірково пригнічує секрецію залоз шлунка, соляної кислоти та пепсиногену. Не справляє істотного блокуючого впливу на М- холінорецептори слинних залоз, серця та гладких м'язів ока.
Іпратропій бромід здебільшого блокує М-холінорецептори бронхів та слизової оболонки носа. Застосовується у вигляді аерозолю при хронічних обструктивних бронхітах і бронхоастматичних станах, хронічних пневмоніях.
Назальний спрей "Атровент" застосовують при ринітах різної етіології.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „М-Холіноблокатори“ на сторінці 3. Приємного читання.
