Рис. 16 Схема будови ока
При введенні їх в організмі переважають ефект, пов'язані зі збудженням парасимпатичних нервів. Найбільший практичний інтерес викликає дія М-ходіноміметиків на око. Внаслідок місцевої дії на око вони знижують внуг- рішньоочний тиск, викликають міоз і спазм акомодації. (Рис. І).
Механізм цих змін полягає в збудженні хопіио- рецепторів і скороченні внутрішніх м'язів ока, які одержують парасимпатичну іннервацію. Так, за рахунок скорочення м'яза райдужки звужується зіниця (міоз). Відтік рідини з передньої камери поліпшується завдяки відкриттю фонтанового простору, який лежить в основі райдужки і шлейового каналу.
Рис. 17 Схема дії наокоантихолінестеразних(АХ), М-холіноміметичних (М-хм) і М-холіноблокуючих (М-хб) речовин.
Внутрішній тиск ока знижується сильно і надовго. Скорочення циліарного м'яза ока супроводжується його потовщенням і переміщенням черевця м'яза (до якого прикріплюється цинова зв'язка) ближче до кришталика. Внаслідок розслаблення цинової зв'язки капсула кришталика не розтягується, і він в силу своєї еластичності набуває більш випуклої форми. Око встановлюється на близьке бачення (спазм акомодації).
Як наслідок резорбтивної дії холіноміметиків спостерігається бронхоспазм, брадикардія (навіть, може бути зупинка серця), підвищення тонусу непосмугованих м'язів шлунково-кишкового тракту, матки, жовчного і сечового міхура, підвищується секреція слинних, бронхіальних, шлунково-кишкових та потових залоз.
Ацетилхолін виконує також метаболічну функцію як місцевий гормон, наприклад, в неіннервованих структурах плаценти й у війчастих епітеліоцитах.
Таким чином, М-холіноміметики підвищують тонус кишечника, м'яза сечового міхура, матки, бронхів, знижують внутрішньоочний тиск, розширюють периферичні судини.
Н-холіноміметики рефлекторно стимулюють центр дихання. Виникає тахікардія та артеріальна гіпертензія як ознаки збудження ацетилхоліном Н-холінорецепторів симпатичних вузлів, хромафінних клітин мозкової речовини надниркових залоз і хеморецепторів сонного клубочка.
Показання до застосування та взаємозамінність
При глаукомі застосовують карбахолін і всі М-холіноміметики (місцева дія).
При атонії кишечника, сечового міхура приймають М-Н-холіноміметики, ацекпідин.
При рефлекторній зупинці дихання застосовуються Н-хопіноміметики.
При слабкості пологової діяльності призначають ацеклідин.
При ендартеріїті інколи використовують ацетилхолін.
Для рентгенодіагностики захворювань шлунка, кишечника застосовують ацеклідин, ацетилхолін.
Побічна дія
При великих дозах холіноміметиків можуть спостерігатися брадикардія, зниження артеріального тиску, посилення салівації, бронхоспазм.
При застосуванні карбахоліну іноді з'являється відчуття спраги, слинотечі, нудоти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Холіноміметики“ на сторінці 2. Приємного читання.
