Фармакобезпека
Антациди не слід поєднувати з НПЗЗ, діуретинами, антибіотиками, ізоніазидом, фторхінолонами та солями заліза.
Не дозволяється використовувати бен-гей разом зі зігрівальними компресами. Спід уникати потрапляння препарату в очі та на слизові оболонки.
Перед їдою приймають альмагель, вісмуту субцитрат та всі гіркот (за 15-20 хвилин); після їди приймають маапокс, алюмаг, фосфапюгель, вікаїр, вікалін, магнію оксид, анацид.
Порівняльна характеристика препаратів
Кора дуба застосовується як в'яжучий засіб у вигляді водного відвару для полоскання при запальних процесах у ротовій порожнині. Іноді призначають зовнішньо при опіках.
Трава звіробою застосовується місцево у вигляді настойки для змащування ясен і полоскання роту, а також внутрішньо як в'яжучий засіб при колітах і проносах.
Квіти ромашки застосовуються у вигляді чаю або настою. Мають протизапальні, деякі антиалергічні властивості, сприяють прискоренню процесів регенерації.
Супліддя вільхи – в'яжучий засіб при гострих і хронічних ентеритах і колітах.
Танін внутрішньо не застосовується, тому що взаємодіє з білками слизової оболонки шлунка, але ним промивають шлунок при отруєнні солями алкалоїдів і важких металів.
Трава череди приймається у вигляді настою у педіатричній практиці для ванн при діатезах; іноді внутрішньо при простудних захворюваннях.
Гідроокис алюмінію широко застосовується як антацидний засіб при захворюваннях ШКТ. Входять до складу багатьох комбінованих антацидних препаратів – маалокс, анацид, альмагель.
Алюмінію фосфат (фосфалюгель) призначають у вигляді колоїдного гелю за 30 хвилин до їди. Має в'яжучі властивості, ефективний при інтоксикаціях. Можна застосовувати під час вагітності та лактації.
Алюмаг – збалансований препарат з однаковими кількостями гідроксидів магнію та алюмінію (по 0,2) – для запобігання проносів та запорів. Швидко нейтралізує шлунковий сік, а завдяки утворенню гелю в шлунку проявляє адсорбуючу, обволікальну та знеболювальну дію. Алюмаг можна застосовувати в лікувальних та профілактичних цілях при виразковій хворобі та гіперацидному гастриті, а також епізодично – при необхідності позбавитись відрижки, жоги та болю в шлунку. Майже не справляє системного впливу у зв'язку з мінімальним всмоктуванням у ШКТ.
Вікалін, вікаїр – комбіновані препарати, мають антацидну, в'яжучу, проносну, протизапальну, а також спазмолітичну дію.
Вісмуту субцитрат колоїдний (де-нол) виявляє антацидну і цитопротекгорну дію. Має також антисептичну дію та бактерицидну на Helicobacter pylori. Де-нол стимулює синтез PgE2, що підвищує утворення слизу та бікарбонатів, у вигляді колоїдної маси розподіляється по поверхні слизової оболонки шлунка, обволікає парієгальні клітини.
Магнію оксид. Його дія не супроводжується вторинною гіперсекрецією. Виявляє легкий проносний ефект.
Ацетат свинцю застосовується зовнішньо у вигляді водних розчинів як в'яжучий засіб при запальних захворюваннях шкіри та слизових оболонок.
Вугілля активоване, карболонг у зв'язку з адсорбуючими властивостями зменшують ефективність лікарських засобів при одночасному застосуванні.
М'ята перцева вмішує не менш 1% ефірної олії, до складу якої входить ментол. Має помірну спазмолітичну, жовчогінну, легку седативну і знеболюючу дію. Входить до складу багатьох препаратів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засоби, що впливають на аферентну інервацію“ на сторінці 4. Приємного читання.
