Снодійні засоби

Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту

Фармакобезпека

Снодійні засоби несумісні з трициклічними антидепресантами, міорелаксантами, атропіну сульфатом, опіоїдними анальгетиками, протикашльовими, нейролептиками.

Барбітурати та похідні бензодіазепіну викликають толерантність, залежність, ейфорію, синдром “відміни”, розлади сну. Відміняти барбітурати потрібно поступово, знижуючи дозу, щоб не викликати синдром абстиненції або синдром "віддачі".

Барбітурати (фенобарбітал) – індуктори мікросомальних ферментів печінки. Внаслідок цього небезпечна взаємодія барбітуратів з іншими препаратами (антикоагулянтами, кортикостероїдами, перорапьни- ми контрацептивами, протиепіпеїттичними засобами, ергокальциферолом). Після двох тижнів постійного застосування снодійний ефект барбітуратів припиняється.

Фенобарбітал несумісний з резерпіном, стрептоцидом, адреналіном г/х, гентаміцином, мезатоном, серцевими глікозидами.

Флумазеніл як конкурентний антагоніст бензодіазепінів ліквідує їх снотворну та седативну дію.

Сульфаніламіди, НПЗЗ можуть витіснити барбітурати зі зв'язку з білками, сприяючи токсичній дії барбітуратів.

Як правило, ефект снодійних засобів втрачається через два тижні.

Снодійні препарати розподіляють на “денні” і “нічні”. До “денних” належить медазепам, який не перешкоджає активній діяльності. До “нічних” транквілізаторів належать діазепам, оксазепам, нітразепам, лоразепам.

Якщо на 10-й день сон не нормалізується під дією похідних бензодіазепіну, продовжувати лікування немає сенсу. Лікування похідними бензодіазепіну не повинно перевищувати 7-14 днів.

Похідні барбітурової кислоти (барбітурати)

Барбітурати були введені в медицину на початку XX ст. Сама барбітурова к-та снотворних властивостей не має, але шляхом заміщення водневих атомів при вуглеці в 5 положенні на арильні та алкільні радикали одержано велику кількість її похідних з вираженою снодійною дією. Існує залежність фармакологічної активності барбітуратів від хімічної структури. З продовженням бічного ланцюга при вуглецевому атомі збільшується сила наркотичної дії і зменшується тривалість дії препарату, оскільки молекула стає менш стійкою і швидше руйнується в організмі. Наркотичні властивості мають такі барбітурати, у молекулі яких загальна кількість вуглецевих атомів не менше 4 і не більше 8.

Снодійний ефект барбітуратів полягає у прискореному засинанні й тяжкому пробудженні.

За тривалістю дії барбітурати поділяють на 3 групи

• 1. Препарати ультракороткої дії – тіопентал, гексенал. Вони діють протягом 30-40 хв. Використовуються як засоби для наркозу.

• 2. Препарати середньої тривалості – барбаміл, етамінал-натрій (не застосовуються) та циклобарбітап. Тривалість дії 4-6 год.

• 3. Препарати тривалої дії – барбітал, барбітал-натрій (не застосовуються) та фенобарбітал. Діють упродовж 6-10 год

У залежності від дози пригнічувальний вплив барбітуратів на ЦНС носить різноманітний характер: у дозах, що складають 1/3-1/15 снодійної,

вони виявляють седативний ефект, у дозах від 0,1 до 0,6 г – протисудомну дію.

Барбітурати добре всмоктуються при будь-якому способі введення, їх можна вводити в/в, в/м, ректально, перорально. У ШКТ особливо добре всмоктуються натрієві солі. Після всмоктування барбітурати проникають в усі органи та тканини, добре проникають крізь ГЕБ, плаценту, у молоко матері, накопичуються у ЦНС, а також у м'язах, печінці, серці, тканинах плода. У крові барбітурати зв'язуються з білком – препарати тривалої дії на 10%, короткої і середньої – на 50-70%. У зв'язаному вигляді барбітурати не проникають крізь ГЕБ і не впливають на ЦНС. Метаболізуються в печінці: препарати середньої дії – практично повністю, а тривалої дії – тільки частково. Усі барбітурати, особливо фенобарбітал, є індукторами мікросомальних ферментів печінки. Виділяються нирками шляхом активної секреції (препарати середньої дії – значною мірою у незмінному вигляді) і частково з жовчю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Снодійні засоби“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Загальна фармакологія

  • Основні етапи історії фармакології

  • Види дії ліків

  • Негативні види дії ліків

  • Принципи дозування ліків

  • Шляхи введення ліків

  • Фармакокінетика ліків

  • Всмоктування ліків

  • Розподіл ліків в організмі

  • Виведення ліків з організму

  • Комбінована дія ліків

  • Механізм дії ліків

  • Спеціальна фармакологія

  • Ненаркотичні анальгетики (ННА)

  • Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)

  • Снодійні засоби
  • Седативні засоби

  • Транквілізатори (МАЛІ ТРАНКВІЛІЗАТОРИ, АТАРАК- ТИКИ, АНКСІОЛІТИКИ, АНТИФОБІЧНІ)

  • Нейролептики

  • Протисудомні засоби

  • Засоби для лікування паркінсонізму

  • Аналептики

  • Психостимулятори

  • Антидепресанти

  • Ноотропні засоби та актопротектори

  • Адаптогени

  • Лікарські засоби, що впливають на периферичну нервову систему. Ліки, які впливають на аферентну іннервацію

  • Засоби, що впливають на аферентну інервацію

  • Відхаркувальні та протикашльові засоби

  • Холіноміметики

  • Антихолінестеразні препарати

  • М-Холіноблокатори

  • Н-Холіноблокатори

  • Адренергічні засоби (Адреноміметики)

  • Антиадренергічні засоби

  • Гормональні препарати гіпоталамуса, гіпофіза, щитовидної, паращитовидної, підшлункової залоз та синтетичні цукрознижуючі засоби

  • Гормональні та антигормональні препарати гіпоталамуса та гіпофіза

  • Інсуліни

  • Пероральні гіпоглікемічні засоби

  • Препарати з активністю гормонів щитоподібної залози. Антитиреоїдні засоби

  • Препарати гормонів прищитоподібних залоз

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз та їх синтетичні аналоги

  • Естрогенні та анти естрогенні препарати

  • Прогестини та їх антагоністи

  • Андрогени

  • Анаболічні стероїди

  • Засоби, що впливають на міометрій

  • Контрацептивні засоби

  • Вітамінні препарати

  • Ферментні та антиферментні препарати

  • Ліки, що впливають на процеси тканинного обміну

  • Плазмозамінні розчини

  • Засоби, що зменшують зсідання крові

  • Засоби, що підвищують зсідання крові

  • Засоби, що впливають на еритропоез та лейкопоез

  • Антибластомні засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функції ШКТ

  • Гепатопротектори

  • Проносні засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему

  • Антиангінальні засоби

  • Антигіпертензивні засоби

  • Периферичні судинорозширювальні засоби

  • Комбіновані гіпотензивні препарати

  • Засоби для лікування атеросклерозу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби

  • Пеніциліни

  • Інші β-лактамні антибіотики

  • Цефалоспорини

  • Тетрацикліни

  • Макроліди та азаліди

  • Аміноглікозиди та глікопептиди

  • Антибіотики різних груп

  • Фторхінолони

  • Сульфаніламідні препарати

  • Протитуберкульозні препарати

  • Антигельмінтні препарати

  • Протигрибкові препарати

  • Противірусні засоби

  • Протималярійні засоби

  • Протисифілітичні препарати

  • Антисептики та дезінфікуючі засоби

  • Засоби для лікування алергічних захворювань