• гастроінтестинальний синдром, як прояв загальної первинної реакції на опромінення (в перші години ураження) при всіх формах ГПХ. Швидкість виникнення, інтенсивність і тривалість характеризує важкість гострої променевої хвороби та залежить від дози опромінення.
• гастроінтестинальний синдром, як прояв післярадіаційного гастроентериту при кишковій формі ГПХ (10-20 Гр). Практично відсутній латентний період проявів захворювання між періодом загальної первинної реакції та періодом розпалу.
• гастроінтестинальний синдром, як прояв періоду розпалу гострої променевої хвороби внаслідок розвитку виразково-некротичних змін слизових порожнини рота і кишечника, що спостерігається при всіх формах захворювання, за виключенням легкого ступеня кістково-мозкової форми, після латентного періоду.
Гастроінтестинальний синдром періоду загальної первинної реакції проявляється анорексією, нудотою, блювотою, проносом, здуттям і болем у животі, паралітичним розширенням шлунка, динамічною непрохідністю кишечника. Існує залежність між величиною поглиненої дози опромінення і вираженістю (час появи, тривалість) даного синдрому у потерпілого. Симптомом, який найбільш чітко корелює з дозою опромінення, є блювота (табл. 5.1).
Гастроінтестинальний синдром, як прояв радіаційного гастроентериту, що спостерігається при вкрай тяжкій кишковій формі ГПХ, характеризується розвитком езофагіту, гастриту, ентериту.
Кишкова форма ГПХ розвивається після опромінення в дозі 10-20 Гр і проявляється раннім порушенням функції шлунково-кишкового тракту. Загальна первинна реакція на опромінення виникає в перші хвилини, протікає вкрай важко, триває 4-5 днів. Переважають безперервна блювота, пронос, болі в животі. Латентний період практично відсутній і відразу переходить в період розпалу з появою виразкового стоматиту, орофарингеального синдрому, загальноінтоксикаційного синдрому внаслідок прориву "кишкового бар'єру". Радіаційний гастрит проявляється нудотою, безперервною блювотою, паралітичним розширенням шлунка. Радіаційний ентерит характеризується проносом (спочатку каловим, а потім слизово-кров'янистим), тенезмами, різким розладом моторно-евакуаторної функції кишечника аж до виникнення динамічної непрохідності. Фебрильна лихоманка, кровоточивість і ентерит погіршують стан пацієнта, призводять до зневоднення організму. Летальний наслідок звично настає на 8-16 добу при явищах ентериту, парезу або динамічної кишкової непрохідності, водно-електролітних порушень за рахунок повної втрати кишкового епітелію через припинення фізіологічної регенерації клітин.
Гастроінтестинальний синдром періоду розпалу ГПХ протікає на тлі виражених змін з боку інших систем та органів. Поруч з ознаками астенічного, цитопенічного, геморагічного, церебрального, загальноінтоксикаційного синдромів та інфекційних ускладнень з боку внутрішніх органів на тлі різкого зниження апетиту й диспепсичних розладів приєднуються виразковий або виразково-некротичний стоматит, глоссит, тонзиліт. Інфекційно-токсичні ускладнення проявляються ураженням слизової шлунково-кишкового тракту у вигляді гастриту, ентериту, ентероколіту. Можливий розвиток виразково-некротичного ентериту з наступною перфорацією, перитонітом і непрохідністю кишечника.
Ступінь важкості кістково-мозкового синдрому при гострому зовнішньому опроміненні можна оцінити, враховуючи вираженість лімфопенії на 3-4 добу, гранулоцитопенії на 7-9 добу, тромбоцитопенії на 20-22 добу після опромінення (табл. 5.2).
Таблиця 5.2
Зміни гематологічних показників при кістковомозковій формі ГПХ різного ступеня важкості
| Показник | Ступінь важкості ГПХ | |||
| I | II | III | IV | |
| Число лімфоцитів, ×109/л (з 3-ї доби) | 1-0,6 | 0,6-0,3 | 0,3-0,1 | <0,1 |
| Число лейкоцитів, ×109/л (на 7-9 добу) | Більше 3 | 3-2 | 1,9-0,5 | <0,5 |
| Кількість тромбоцитів, ×109/л (на 20 добу) | >80 | 79-50 | 50-20 | <20 |
| Термін початку розвитку агранулоцитозу (кількість лейкоцитів 1×1 сад | Відсутній або після 30 діб | 3 20-30 доби | 3 8-20 доби | В перші 7 діб |
| Зниження проліферуючих еритробластів на 4 добу | Немає | На 25-30% | На 50-60% | На 100% |
| Мітотичний індекс кісткового мозку, % (на 3-4 добу) | 5,4-4,8 | 1,8-0,9 | 0,8-0,2 | 0,1-0 |
Загальна характеристика лікувальних заходів при ГПХ.
Характеристика лікувальних заходів при гастроінтестинальних розладах на фоні гострої променевої хвороби.
Синдром гастроінтестінальних порушень (період загальної первинної реакції).
• 1. При нестримній блювоті ін'єкційні протиблювотні препарати: метоклопрамід – у добовій дозі 0,5-1 мг/кг, в/в, в/м в 2-3 прийоми або ондансетрону гідрохлорид – у дозі по 8-12 мг розчину, в/в кожні 12 годин, не більше 32 мг на добу, або тропісетрону гідрохлорид 5 мг в/в (розвівши у 40 мл розчину) 1 раз на день, або хлорпромазин – у дозі 0,5 мг/кг, в/м, 2-3 рази на день, або атропін – у дозі 0,01 % розчин 0,02 мг/кг, в/м, 2 рази на день.
• 2. При легкому перебігу можуть бути використані прокінетичні препарати в таблетованій формі: метоклопрамід 10 мг чи домперидон 10 мг, чи мозаприд 2,5-5 мг, чи ітоприд 50 мг 3 рази на день.
• 3. При небезпеці подальшого опромінення – радіозахисний препарат (цистамін* 1,2 г – 6 табл, однократно або індралін* 0,45 г – 3 табл, однократно); у випадку забруднення радіоактивним йодом з метою попередження ураження щитовидної залози – препарати стабільного йоду (калію йодиду 0,125 г всередину або 5% розчин йоду 3-5 крапель на склянку води) або нанесення 5% розчину йоду на шкіру. Примітка: * – за умови реєстрації препарату в Україні.
• 4. Лікування асоційованих патологічних станів: зупинка кровотечі, усунення перешкод для вільного дихання, протишокові заходи, дезактивація ран, іммобілізація кінцівок тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Променеві ураження органів травлення“ на сторінці 3. Приємного читання.
