Для стабілізації мембран вводяться глюкокортикостероїди (переважно гідрокортизон) у дозах, залежно від ступеня важкості печінкової недостатності:
• при рівні АЛТ у крові менше 2 ммоль/л – 5 мг/кг/добу;
• від 2 до 10 ммоль/л – 10 мг/кг/добу;
• більше 10 ммоль/л – 15-20 мг/кг/добу.
Для корекції мікробно-асоціативних порушень в товстій кишці та зменшення гіперамоніємії призначається лактулоза (дуфалак, нормазе, лактувіт), кишкові антибіотики (рифаксимін), антисептики (ніфуроксазид), антимікробні препарати системної дії (ципрофлоксацин, метронідазол) короткими курсами. При зниженні протеїнсинтетичної функції гепатоцитів та зменшенні вмісту прокоагулянтів призначають препарати гемостатичної дії (етамзилат, кальцію глюконат, свіжозаморожена плазма), коферментні форми тіаміну броміду, піридоксину гідрохлориду, кислоти аскорбінової.
Для усунення важкого ендотоксикозу показані плазмосорбція, гемосорбція та ентеросорбція.
При легкому перебігу реактивного гепатиту/гепатопатії показане використання гепатопротекторів-антиоксидантів: ессенціальних фосфоліпідів (ессенціалє форте, енерлів, л'есфаль), силімариновмістких препаратів (легалон, карсил, гепарсил, дарсил), адеметіоніну (гептрал), тіотриазоліну, вітамінів групи В, С.
При виборі препаратів для антимікробної терапії та лікування ускладнень варто враховувати можливість їхнього виділення із жовчю (цефтріаксон, цефоперазон), можливий гепатотоксичний вплив (аміноглікозиди, тетрацикліни), транзиторне підвищення цитолізу (цефалоспорини 1-2 покоління). З метою форсування діурезу застосовуються сечогінні препарати (фуросемід). Розвиток гепаторенальної недостатності вимагає проведення гемофільтрації чи гемодіалізу.
Ушкодження підшлункової залози з розвитком гострого панкреатиту вимагають призначення парантерального харчування з поступовим введенням ентеральної дієти; масивної інфузійної терапії кристалоїдами і реологічно-активними розчинами, білковими та амінокислотними препаратами і жировими емульсіями загальним об'ємом не менше 40 мл на 1 кг маси тіла; зі співвідношенням колоїд/ кристалоїдних розчинів – 1:4. При переведенні на пероральне харчування рекомендована дієта в межах 5п стола.
Для пригнічення секреторної активності підшлункової залози використовуються регуляторні пептиди (октреотид, сандостатин по 100 мкг 2-3 рази на добу, даларгін по 5-10 мг через 12 годин протягом 4-6 діб), при тяжкому перебігу панкреатиту – цитостатики (5-фторурацил 10 мг/кг, фторофур 10-15 мг/кг постраждалого 1 раз на добу). Інгібітори протеаз – контрикал, трасілол, гордокс вводяться внутрішньовенно в максимальних дозах у перші 3-5 діб (при синдромі ухилення ферментів у кров).
З антибіотиків рекомендовані цефалоспорини 3-4 поколінь і фторхінолони 2-3 поколінь у поєднанні з метронідазолом, карбопенеми, кліндаміцин, мезлоцилін. При грибковому ураженні препаратом вибору є флуконазол.
З метою ефективного усунення больового синдрому використовують холінолітики (атропін, пірензепін), спазмолітики (меверин, дротаверин), комбіновані препарати (спазмалгон), нестероїдні протизапальні препарати (декскетопрофен), наркотичні анальгетики (крім морфіну, у зв'язку зі спастичною дією на сфінктер Одді), пролонговану епідуральну блокаду місцевими анестетиками в поєднанні з опіоїдами.
Пригнічення активності кислотно-пептичного фактора, що стимулює панкреатичну секрецію, досягається призначенням парентеральних форм ІПП (омепразол, езомепразол, рабепразол, пантопразол), Н2-гістамінових рецепторів (ранитидин, фамотидин) і антацидів. Відновлення моторно-евакуаторної функції шлунка і дванадцятипалої кишки досягається шляхом призначення прокінетичних (метоклопрамід, домперидон, мосаприд, ітоприд) та комбінованих препаратів (тримебутин).
Інтестинальна терапія при забої та інших ушкодженнях кишечника, у тому числі, ускладнених перитонітом, здійснюється шляхом фракційного промивання тонкої кишки з ентеросорбентами, раннім застосуванням ентерального зондового харчування.
Для профілактики і лікування парезу кишечника, поряд з усуненням гіповолемії, анемії, порушень водно-сольового обміну і ендотоксикозу включають компоненти для зниження тонусу симпатичної нервової системи (бензогексоній), проводять декомпресію шлунка і кишечника за допомогою зонда й симетикону (еспумізан), застосовують інфузії полііонних розчинів на основі багатоатомних спиртів (сорбілакт, реосорбілакт, глюксил, ксилат), проводять ентеросорбцію (атоксил), використовують прокінетики. З цією метою може призначатись тримебутин (трибудат), що володіє прокінетичним і спазмолітичним ефектом.
Парентеральне введення медикаментів антихолінестеразної (прозерин, неостигмін) чи холіноміметичної дії (ацеклідин, убретид, калімін) не показане, оскільки призводить до підсилення перистальтики тільки тонкої кишки і підвищення тонусу/спазму товстої кишки. Рання еферентна терапія спрямована на елімінацію ферментів і медіаторів запалення, зниження рівня ендотоксикозу, відновлення мікроциркуляції і включає різні поєднання плазмоферезу, плазмосорбції, плазмообміну, лімфосорбції. При переході на ентеральне харчування у якості препаратів замісної ферментної терапії рекомендовані мікрогранульовані форми панкреатину (креон, панцитрат, пангрол, панзинорм).
Для медикаментозної профілактики гострих ерозій і виразок показані інгібітори протонної помпи (омепразол, лансопразол, пантопразол) у стандартному дозуванні однократно.
Лікування неускладнених гострих ерозій і виразок забезпечується призначенням дієтичного харчування в рамках 1 стола і застосуванням наступних груп препаратів:
• блокатори шлункової секреції: ІПП у стандартному дозуванні – омепразол 20 мг, лансопразол (ланцерол) 30 мг, пантопразол 40 мг, езомепразол 40 мг, рабепразол 20 мг двічі за добу; блокатори Н2- гістамінових рецепторів – фамотидин 20 мг двічі за добу; в тяжких випадках вказані препарати вводяться парентерально по 40 мг, розчинивши у 100-200 мл 0,9% розчину натрію хлориду 2 рази на добу.
• антациди (алюмінію гідроксид, магнію гідроксид; алюмінію гідроксид, магнію гідроксид, бензокаїн; алюмінію гідроксид, магнію гідроксид, магнію карбонат; алюмінію фосфат) та альгінати (натрію альгінат, калію бікарбонат; натрію альгінат, натрію бікарбонат, кальцію карбонат);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування захворювань органів травлення при бойовій травмі“ на сторінці 2. Приємного читання.
