• за відсутності середньо-молекулярних декстранів струменеве внутрішньовенне вливання розчинів електролітів, обсяг Інфузії при цьому повинен перевищувати обсяг крововтрати в 3-4 рази;
• швидкість інфузії при артеріальному тиску, який не визначається – 250-500 мл/хв (протягом перших 5-7 хвилин інфузійної терапії артеріальний тиск повинен визначатися), надалі швидкість інфузії повинна бути такою, щоб підтримувати рівень артеріального тиску 80-90 мм. рт. ст.;
• при триваючій кровотечі артеріальний тиск вище 90 мм. рт. ст. піднімати не можна;
• при недостатньому ефекті інфузійноїтерапії – допамін 5 мл 0,5 % розчину на 400 мл плазмозамінного розчину внутрішньовенно, преднізолон до 30 мг/кг внутрішньовенно;
• оксигенотерапія: протягом перших 15-20 хвилин – 100 % кисень через маску наркозного апарата або інгалятора, в подальшому – киснево-повітряна суміш із вмістом 40% кисню;
• транспортування в стаціонар з продовженням інфузійної терапії;
• "холод" (за наявності) на живіт;
• екстрена госпіталізація в хірургічний стаціонар;
• введення анальгетиків припустимо у випадку вираженого больового синдрому при політравмі (за показаннями): розчин метамізол натрію 50 % 2 мл внутрішньовенно, або 1 мл (морфін + носкапін + папаверин + кодеїн + тебаїн) підшкірно або кеторолак 10-30 мг внутрішньовенно (або внутрішньом'язово).
Після встановлення остаточного діагнозу характер лікування визначається видом, важкістю й ускладненнями травми живота.
Печінково-клітинна недостатність
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відкриті ушкодження живота“ на сторінці 2. Приємного читання.
