• бактеріологічне та паразитологічне (на лямблії) дослідження жовчі + антибіотикограма – уточнення збудника хронічного бактеріального чи паразитарного холециститу та підбір антибактеріального препарату;
• ультрасонографічне дослідження – потовщення (більше 4-х мм), ущільнення, зміни структури стінок жовчного міхура, ознаки перипроцесу, нерівномірність і деформація контуру, збільшення чи зменшення розмірів, негомогенність вмісту, застій та згущення жовчі – "сладж";
• динамічне УЗД жовчного міхура до і через 40 хв після харчового (холекінетичного) навантаження* – для діагностики супутніх дискінезій – скорочення жовчного міхура після жовчогінного сніданку менше, ніж на 40% (за гіпотонічної дискінезії) чи більше, ніж на 60% (за гіпертонічної дискінезії);
• фракційне дуоденальне зондування* – ознаки біліарної дискінезії у вигляді змін часу закритого сфінктера Одді, тривалості В-фази та виділення міхурової порції жовчі за 5-хвилинні інтервали;
• ФЕГДС з оглядом дуоденального сосочка – відсутність змін СО гастродуоденальної зони, можливі набряк, стеноз фатерового сосочка.
*Обмежено при вираженому загостренні холециститу.
Етапи діагностичного пошуку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи» автора Осьодло Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика, лікування та медична реабілітація хронічного холециститу“ на сторінці 3. Приємного читання.
