Розділ «7.3. Акредитація закладів охорони здоров'я як форма державного контролю якості надання медико-санітарної допомоги»

Менеджмент у галузі охорони здоров'я

o висновок спеціалістів про стан техніки безпеки та експлуатації споруд у закладі;

o фінансовий звіт за попередній рік, затверджений державним фінансовим органом за місцем знаходження закладу;

♦ звіт закладу про участь у виконанні територіальних медичних програм;

♦ звіт закладу про лікувальну роботу, проведену за останні три роки;

♦ аналіз діяльності закладу щодо якості медичної допомоги та критерії її оцінки;

♦ звіт закладу про наукову та педагогічну діяльність закладу (за умови її наявності);

♦ копії раніше виданих акредитаційних сертифікатів, якщо такі видавалися.

На підставі аналізу наданих закладом документів та висновків експертів відповідна акредитаційна комісія приймає рішення щодо проведення акредитації та віднесення закладу до відповідної категорії (другої, першої, вищої) або про відмову в цьому.

Рішення акредитаційних комісій затверджується відповідною головною акредитаційною комісією і повідомляється закладу в 10-денний термін. У разі прийняття рішення про віднесення закладу до відповідної категорії акредитаційна комісія, яка проводила акредитацію, видає йому акредитаційний сертифікат. Термін дії акредитаційного сертифіката визначається відповідною головною акредитаційною комісією, але він не повинен перевищувати трьох років.

Позачергова акредитація може проводитися з ініціативи медичного закладу з метою підвищення категорії, але не раніше, ніж через один рік після проведення попередньої акредитації. В такому ж порядку проводиться акредитація закладу, якому в ній було відмовлено.

Акредитовані заклади охорони здоров'я вносяться до Державного реєстру, який веде Голова акредитаційної комісії.

У разі порушення умов надання закладом якісної медико-санітарної допомоги, а також недостовірного інформування про свою діяльність за поданням акредитаційної комісії відповідна головна акредитаційна комісія може прийняти рішення про анулювання або зниження категорії закладу.

Документи, на підставі яких проводиться акредитація закладу, зберігаються протягом 10 -ти років в акредитаційній комісії, яка видала акредитаційний сертифікат.

З метою орієнтації на сучасні стандарти медичного обслуговування необхідно впровадити державні стандарти, що визначали державні вимоги до впорядкування роботи лікувально-профілактичних закладів. Першим кроком у цьому напрямі було впровадження критеріїв до державної акредитації закладів охорони здоров'я. Основні критерії було зазначено в Наказі Міністерства охорони здоров'я України за N 20 від 20.01.2001 "Про затвердження Критеріїв (умов) державної акредитації лікувально-профілактичних закладів".

Принциповим елементом акредитації є стандартизація методологічних підходів до оцінювання різних лікувально-профілактичних закладів, для чого необхідне впровадження загальних, уніфікованих стандартів та критеріїв діяльності, що гарантують високу якість медичної допомоги.

Критерії, за якими держава акредитує заклади охорони здоров'я, багатокомпонентні. В основу їх покладено:

Загальні умови діяльності лікувально-профілактичних закладів:

♦ управління закладом;

♦ кадри;

♦ організація роботи закладу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент у галузі охорони здоров'я» автора Баєва О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7.3. Акредитація закладів охорони здоров'я як форма державного контролю якості надання медико-санітарної допомоги“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА РОЛЬ УПРАВЛІННЯ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

  • РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МЕНЕДЖМЕНТУ, УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Наука управління або кількісний підхід (1950 - по теперішній час)

  • Сучасні підходи до менеджменту

  • Сучасні тенденції розвитку менеджменту

  • 2.2. Історичні етапи розвитку організації охорони здоров'я в різних країнах світу

  • Організація охорони здоров'я в Стародавньому Римі

  • Організація охорони здоров'я в VII-XVII ст.

  • Організація охорони здоров'я в XVIII-XIX ст.

  • 2.3. Історія організації охорони здоров'я в Україні

  • 2.4. Історія розвитку аптекарської справи

  • 2.5. Історія розвитку аптекарської справи в Україні

  • РОЗДІЛ 3. МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • 3.4. Суспільно-приватна модель охорони здоров'я

  • 3.5. Медичне страхування як система організаційних та фінансових заходів

  • 3.6. Досвід країн Східної та Центральної Європи із запровадження системи медичного страхування

  • РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

  • Німеччина

  • Італія

  • Швейцарія

  • Куба

  • Японія

  • Фінляндія

  • Бельгія

  • Австрія

  • Ізраїль

  • 4.2. Організація охорони здоров'я в країнах із системою охорони здоров'я, що розвивається

  • 4.3. Фармацевтична діяльність у різних країнах світу Данія

  • 4.4. Регулювання фармацевтичної діяльності в країнах ЄС

  • РОЗДІЛ 5. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ

  • 5.2. Формування державної політики охорони здоров'я в Україні

  • 5.3. Система охорони здоров'я в Україні

  • 5.4. Державне регулювання фармацевтичної діяльності в Україні

  • РОЗДІЛ 6. ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ

  • 6.2. Загальні характеристики підприємств: види, особливості управління

  • 6.3. Сутність та основні риси діяльності закладів охорони здоров'я

  • 6.4. Некомерційні заклади охорони здоров'я

  • 6.5. Комерційні заклади охорони здоров'я

  • 6.6. Організація та порядок надання послуг у закладах охорони здоров'я

  • 6.7. Зовнішнє середовище закладів охорони здоров'я

  • 6.8 Класифікація закладів охорони здоров'я за сферою діяльності

  • 6.9. Класифікація закладів охорони здоров'я за організаційно-правовою формою

  • РОЗДІЛ 7. МЕНЕДЖМЕНТ НОВИХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • 7.2. Ліцензування діяльності з медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами

  • 7.2.2. Ліцензування господарської діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами

  • 7.3. Акредитація закладів охорони здоров'я як форма державного контролю якості надання медико-санітарної допомоги
  • РОЗДІЛ 8. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • 8.3. Характеристика ринків у галузі охорони здоров'я

  • 8.4. Управління маркетингом у галузі охорони здоров'я

  • 8.5. Державне регулювання реклами лікарських засобів, товарів медичного призначення та медичних послуг на території України

  • РОЗДІЛ 9. УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • РОЗДІЛ 10. УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • 10.2. Державна політика інформатизації охорони здоров'я в Україні

  • 10.3. Інформаційні системи, пов'язані з використанням глобальної інформаційної мережі Інтернет (на прикладі веб-сайту Міністерства охорони здоров'я України)

  • 10.4. Телемедичні технології

  • 10.5. Інформаційне забезпечення діяльності лікувально-профілактичного закладу

  • 10.6. Медико-статистична інформація

  • 10.7. Інформаційно-документаційне забезпечення діяльності в галузі охорони здоров'я

  • РОЗДІЛ 11. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • 11.2. Система підготовки медичних кадрів в Україні

  • 11.3. Система кваліфікаційних вимог до медичного та управлінського персоналу лікувально-профілактичних закладів

  • Сестра-господарка

  • Молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця тощо)

  • 11.4. Організація та оплата праці працівників закладів охорони здоров'я

  • Відрядна оплата праці

  • Оплата праці працівників закладів (відділів, відділень, лабораторій, кабінетів) зубопротезування

  • Умови оплати праці працівників закладів, відділень профілактичної дезінфекції

  • Умови оплати праці медичних працівників, які обслуговують спортивні змагання і збори

  • Умови оплати праці лікарів, які залучаються для проведення обов'язкових медичних оглядів

  • Умови оплати праці сезонних робітників протичумних закладів

  • Умови оплати праці працівників розвізної та розносної торгівлі медичними та іншими товарами аптечного асортименту

  • Преміювання працівників та надання матеріальної допомоги

  • Соціальні виплати

  • Дивіденди та опціони

  • 11.5. Підготовка провізорів та фармацевтів

  • 11.6. Система кваліфікаційних вимог до фармацевтичних кадрів

  • Професіонали в галузі фармації

  • Фахівці

  • Робітники

  • РОЗДІЛ 12. ЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ МЕДИЧНОЇ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • 12.2. Етико-правові засади медичного втручання. Принцип поінформованої згоди

  • 12.3. Етико-правові засади обов'язкової та примусової профілактики та лікування

  • 12.4. Етико-правові аспекти несприятливих наслідків медичної допомоги Ятрогенії

  • Ятрогені, пов'язані з деонтологічними помилками медичних працівників

  • Правові засади ятрогенії

  • ГЛОСАРІЙ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи