Доповнюють Статут ВВТ правила й настанови загального і спеціального рівня: загального - постанови Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту, його департаментів; спеціального - національних річкових портів. За приклад приведемо тарифне керівництво № 3-Р, яке діяло до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 р. "Про повноваження щодо встановлення тарифів на послуги транспорту" та наказ, який затверджує "Звіт звичаїв Запорізького річкового порту" від 15 квітня 1998 р.
Статут ВВТ і нормативні акти, ґрунтовані на ньому, концептуально й змістовно застаріли. Вони побудовані на ідеології панування державної власності й домінуванні владно-розпорядчих відносин як підстави виникнення зобов'язань із перевезення вантажів, у тому числі внутрішньоводним транспортом за умови централізації транспортних організацій, визначеності головних вантажопотоків, стабільності зв'язків із реалізації товарів, відсутності конкуренції між перевізниками. Однак із змінами в цих відносинах і переведення їх на ринкові засади виникла нова економічна ситуація, що докорінно відрізняється від тієї, якій підпорядковувалось транспортне законодавство. Відтак виникла потреба в іншій нормативно-правовій базі. Питання - що робити: вносити зміни у чинне законодавство, запозичити нормативний механізм розвинутих країн чи сформувати на його основі власний механізм із урахуванням реалій української економіки - не таке вже й буденне.
Україна - держава з перехідною економікою, тому найреальнішим є не шлях внесення окремих змін до законодавчих актів. Тим паче, законодавство, яке регулює зобов'язальні транспортні перевезення, не може бути відокремлене від базових законодавчих формалізованих диспозитивів ринкової економіки.
Серед актів, котрі регулюють діяльність у сфері водного транспорту, виокремлюються Постанова Верховної Ради України "Про Концепцію розвитку водного господарства України" від 14 січня 2000 р. і Закон України "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства" від 17 січня 2002 р. Концепція та Програма передбачають вжиття комплексу заходів, спрямованих на реалізацію державної політики стосовно забезпечення якісною водою населення і галузей економіки, розв'язання водогосподарських та екологічних проблем, створення умов для переходу до сталого й ефективного функціонування водогосподарського комплексу. В транспортному праві Концепція і Програма застосовуються в частині використання води як об'єкта під час транспортування її трубопровідним транспортом, а також у частині збереження й поліпшення ВОДНИХ шляхів.
Окрім загального, законодавчі акти України у сфері водного транспорту можуть мати і конкретніший характер. Приклад - Закон України "Про списання податкової заборгованості підприємств водного транспорту, що виникла у зв'язку з обмеженням судноплавства по Дунаю" від 15 липня 1999 р. Він був спрямований на створення умов для стабілізації фінансово-економічного становища підприємств водного транспорту, яким завдано значних збитків у зв'язку з обмеженням судноплавства Дунаєм унаслідок військових дій НАТО проти Союзної Республіки Югославії. Згідно зі статтею 1 Закону, списанню з підприємств водного транспорту - платників податків за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, підлягає сума:
• податкової заборгованості зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України;
• податкової заборгованості зі сплати пені, штрафних і фінансових санкцій до Державного бюджету України.
Відповідно до цієї самої статті списанню підлягає податкова заборгованість зі сплати таких податків і зборів (обов'язкових платежів):
• податку на додану вартість;
• податку на прибуток підприємств;
• збору до Державного інноваційного фонду;
• суми амортизаційних відрахувань, які, відповідно до закону, підлягали централізації у Державному бюджеті України;
• відрахувань і зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування.
Більшу значущість серед нормативно-правових актів, котрі регулюють транспортні правовідносини у сфері водного транспорту, мають підзаконні акти. З-поміж них вирізняються укази Президента України:
• "Про вдосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах" від 3 червня 1999 р.;
• "Про Положення про Державний комітет України по водному господарству" від 14 липня 2000 р.;
• "Про систему реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах" від 15 червня 2001 р. та ін.
Серед постанов Кабінету Міністрів України виокремлюють:
• "Про затвердження Порядку ведення державного водного кадастру" від 8 квітня 1996 р.;
• "Про затвердження Порядку користування землями водного фонду" від 13 травня 1996 р.;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання міжнародних перевезень» автора Столярський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень пасажирів і багажу“ на сторінці 2. Приємного читання.
