РОЗДІЛ 3. ЛОГІСТИКА ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

Радикальні перетворення у сфері економічного і соціального планування зумовлюють необхідність змін і в організації нормування матеріальних ресурсів суб'єктами господарювання. Перебудова організації нормування матеріальних ресурсів, на наш погляд, базується на наступних положеннях.

Основною ланкою в системі нормування витрати матеріальних ресурсів є самостійне підприємство (об'єднання). При формуванні оперативних і стратегічних планів підприємства розробляють і застосовують прогресивні науково-обґрунтовані норми витрат сировини, матеріалів, палива і енергії, здійснюють заміну дефіцитних матеріалів і виробів, широко залучають до господарського обороту вторинні ресурси, досягаючи зниження витрат виробництва і зростання прибутку (доходу). Підприємства несуть фінансову відповідальність за необгрунтоване завищення норм витрат і потреби в ресурсах і неекономне їх використання, зменшуючи прибуток, що залишається в розпорядженні підприємств. Організація роботи з нормування всіх видів матеріальних ресурсів на підприємствах повинна бути пов'язана з посиленням зацікавленості трудових колективів в ресурсозбереженні на основі принципів повного госпрозрахунку, включаючи внутрішньогосподарчий розрахунок і самофінансування. Впровадженню у виробництво нових виробів повинні передувати розробка і всебічне обґрунтовування прогресивних норм використання матеріальних ресурсів. При цьому необхідно добиватися досягнення якнайкращих показників витрат матеріальних ресурсів на одиницю основного показника якості продукції, що повною мірою характеризує його споживчі властивості.

В порядку оптової торгівлі підприємства можуть придбавати матеріальні ресурси або за прямими замовленнями у виробника, або через фірмові магазини. Оптова торгівля здійснюється без лімітів і обмежень.

Основними функціями нормування на підприємстві є

– розробка специфікованих і зведених норм витрат сировини і матеріалів на нову продукцію;

– внесення змін і перегляд діючих норм витрат при коректуванні конструкторської і технологічної документації;

– доведення до відділів і цехів підприємства діючих норм витрат і контроль їх дотримання;

– аналіз фактичних витрат матеріальних ресурсів за звітний період і підготовка статистичної звітності про дотримання норм витрат;

– розробка плану організаційно-технічних заходів щодо економії матеріальних ресурсів, організація його реалізації і контролю за виконанням.

Організація нормування на підприємстві покладається на бюро (групу, сектор, відділ) матеріальних нормативів при планово-економічному відділі або відділі матеріально-технічного забезпечення. Залежно від розміру підприємства, типу виробництва, рівня амортизації виробництва використовуються різні схеми організації нормування.

На великих підприємствах з серійним або дрібносерійним виробництвом і незначною номенклатурою сировини і матеріалів, що використовуються у виробництві, функції нормування, головним чином, виконують бюро матеріальних нормативів у взаємодії із службами управління.

Але така схема організації нормування стає неефективною із зростанням обсягів виробництва, номенклатури продукції асортименту матеріальних ресурсів, що використовуються, оскільки вимагає значного збільшення числа працівників, які спеціалізуються винятково на функціях нормування. Істотно зростає, і обсяг нормативної інформації. В конструкції виробів і технології їх виробництва звичайно відбувається стільки змін, що норми витрат сировини і матеріалів встановлені на початку року в кінці року вже не відповідають фактичному стану справ. Це вимагає їх коректування за даними численних відділів, служб і цехів підприємства.

При багатономенклатурному великосерійному виробництві доцільно використовувати децентралізовану схему організації нормування із застосуванням комп'ютерної техніки обробки нормативної інформації. В цьому випадку бюро матеріальних нормативів організовує, методично забезпечує і контролює всю роботу нормування витрат матеріальних ресурсів на підприємстві, спільно з працівниками інформаційно-обчислювального центру виконує розрахунки зведених норм витрат, вносить необхідні коректування і зміни, веде аналіз фактичних витрат матеріальних ресурсів, готує документи статистичної звітності. Розрахунки обґрунтовування специфічних подетальних і кооперативних норм основних і допоміжних матеріалів по напрямах витрат виконують функціональні служби підприємства: відділи головного металурга, головного механіка, головного конструктора, головного енергетика, відділ МТЗ головного технолога, транспортна служба. Ці ж служби оперативно формують і передають в бюро матеріальних нормативів інформацію про зміни специфічних норм витрат для подальшого введення і обробки на ЕОМ.

Таким чином забезпечується підтримка нормативної бази на машинних носіях в актуальному стані, включаючи надходження і накопичення нової інформації, а також внесення необхідних змін.

3.4. Використання дерев рішень в проектування товару

Дерево рішень – це засіб, що використовується для нових вирішень оформлення товару, а також для широкого ряду інших проблем управління. Воно особливо корисне, коли є ряд рішень і різні результати, які ведуть до рішень, залежних від інших результатів. Щоб створити дерево рішень, необхідно використати процедуру, що описана нижче:

1. Переконаємося, що всі можливі альтернативи і стани природи включені в дерево рішень. Вони повинні включати і альтернативу "нічого не робити".

2. Результат в грошовому виразі вводиться в кінці кожної гілки, це місце оцінки виплати по досягненню мети цієї гілки.

3. Мета полягає у визначенні очікуваного значення виплати (витрат) при кожній дії. Починаємо з кінця дерева (з правої сторони), далі, працюючи у напрямку до початку дерева вліво, розглядаємо значення витрат на кожному кроці і "відсікаємо" альтернативи, які не є кращими в порівнянні з syшими в одному і тому ж випадку.

Приклад 1 описує використання дерева рішень в доповнення до розробки товару.