Розділ 3. ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

Транспортна логістика – організація й управління матеріальними потоками в процесі їхнього транспортування до місця призначення.

Мета транспортної логістики – доставка продукції у місце призначення якнайшвидше, дешевше і з найменшим збитком для навколишнього середовища. При цьому необхідно прагнути звести до мінімуму втрати і псування вантажів, що транспортуються, при одночасному виконанні вимог замовників до своєчасності доставки і до надання інформації про вантажі, що знаходяться в дорозі.

Виробнича логістика – область логістики, що охоплює процеси руху матеріальних потоків усередині підприємства.

Логістика розподілу – це комплекс взаємозалежних функцій, які реалізуються в процесі доведення (розподілу) готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, зберігання і обробки відповідної інформації. Логістика розподілу тісно зв'язана з реалізацією таких функцій як транспортування, складування, управління запасами.

Об'єктом вивчення в логістиці розподілу є матеріальний потік на стадії руху від постачальника до споживача.

Логістика збуту – це специфічний напрямок у логістиці, що вирішує питання організації і управління збутом товарної продукції в безпосередніх місцях торгівлі.

Багато фахівців вважають, що процес роздрібної торгівлі не пов'язаний з логістикою, а залежить від факторів, що лежать за її межами, наприклад, від знання психології покупців, від уміння організувати рекламу й ін. Однак проблема раціоналізації матеріальних потоків у процесі роздрібної торгівлі існує. А тому є сенс говорити про логістику збуту і про її роль в зниженні внутрішньофірмових витрат. Таким чином, метою логістики збуту можна вважати мінімізацію логістичних витрат у процесі реалізації товару.

Інформаційна логістика організує потік даних, які супроводжують матеріальний потік, і є значимою ланкою підприємства, що зв'язує поставки, виробництво і збут. Основним завданням інформаційної логістики є забезпечення наповненням інформацією систем управління, а також надання кожному рівню ієрархії управління необхідної якісної інформації в потрібний час.

Матеріальний потік – продукція, яка розглянута в процесі додавання до неї різних логістичних операцій і віднесена до конкретного інтервалу часу.

Фінансовий потік – це спрямований рух грошових коштів, що циркулюють у логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху визначеного товарного потоку.

Інформаційний потік – це потік повідомлень у мовній, документованій і іншій формах, що генерується вихідним матеріальним потоком, який використовується й обробляється логістичною системою для виконання логістичних операцій.

В Америці і Європі тріада зазначених потоків була основним об'єктом логістики десь до 60-х pp. минулого століття. Однак конкуренція почала частково "з'їдати" результати логістики – науки, що, здавалося б, виживає в будь-яких умовах і при будь-яких ситуаціях. Для посилення гнучкості логістичних принципів і правил фахівцями був виділений ще один вид потоку – сервісний.

Сервісний потік – потік послуг, що виконується у логістичній системі з метою задоволення потреб як зовнішніх, так і внутрішніх споживачів продукції організації.

Матеріальні запаси – це сировина, матеріали, продукція виробничо-технічного призначення, що знаходиться на різних стадіях виробництва і обертання, вироби споживчого попиту і інші товари, що очікують вступу в процес особистого чи виробничого споживання.

Матеріальний запас будь-якої марки товарно-матеріальних цінностей – сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, покупних напівфабрикатів, палива, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, готової продукції й т.п., розміщається в різних місцях товаропровідного ланцюга в міру просування їх до безпосередніх споживачів.

Для управління основними і супутніми потоками проектуються і організуються логістичні системи і на більш високому рівні – ланцюги поставок. Логістична система в логістиці є після матеріального потоку другим ключовим поняттям.

Логістична система – це адаптивна система зі зворотним зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції і складається з декількох підсистем, і має досить розвинуті зв'язки з зовнішнім середовищем. Підсистема логістичної системи являє собою конкретний функціонально відособлений об'єкт (підрозділ, службу або юридично самостійне підприємство), що виконує певну логістичну функцію, спрямовану на досягнення конкретної мети. Всі підсистеми логістичної системи об'єднані єдиним управлінням логістичним процесом.

Ланцюг поставок – це сукупність видів діяльності й організацій, через які матеріальні потоки проходять під час свого переміщення від постачальників початкового рівня до кінцевих споживачів. Існує ще і таке визначення терміну "ланцюг поставок": це послідовність подій, призначених для задоволення потреб споживачів.

Ланцюг поставок підприємства, фірми чи компанії включає географічно розподілені об'єкти, де здобуваються, перетворюються, зберігаються або продаються сировина, незавершена і готова продукція та з'єднуючі ці об'єкти логістичні канали. Відносно розуміння терміну "логістичний канал" звернемося до літературного джерела [9, с. 16]. Професор В.С. Лукінський відзначає, що "більшість закордонних і вітчизняних дослідників зв'язують поняття логістичного каналу з каналом розподілу (маркетинговим каналом, дистрибутивним каналом). Причому єдиної думки про поняття логістичного каналу серед дослідників немає. Загальним у поглядах учених є те, що в логістичному (маркетинговому, дистрибутивному) каналі відбувається обмін (купівля-продаж) товару і виконуються функції, характерні для розподілу: транспортування, складування, вантажопереробка, управління запасами готової продукції, прогнозування попиту на продукцію і ін.; купівля-продаж товару може відбуватися через агентів,, дилерів, оптовиків або інших посередників, система господарських зв'язків між якими і утворює логістичний канал".

Логістичний канал – певна сукупність підсистем логістичної системи або частина (фрагмент, ділянка) логістичного ланцюга (ланцюга поставок), що проводять матеріальні потоки і надають відповідні їм послуги від постачальників до кінцевих споживачів.