В епоху розвиненого соціалізму в СРСР розроблялися й впроваджувалися логістичні системи, щоправда, лише на мікрорівнях. Так, відомі створені транспортні виробничі логістичні системи, основними елементами яких були виробники, споживачі, транспорт. У науково-дослідному інституті автомобільного транспорту (Москва, Росія) виконувалися дослідження з оперативного планування перевезень на автомобільному транспорті. При цьому приділялася особлива увага доставці вантажів у визначений термін і скорочення запасів у клієнтів. У Всесоюзному науково-дослідному інституті залізничного транспорту (ВНДІЗТ, м. Москва) була розроблена міжгалузева система "Ритм". Вона була успішно впроваджена на Південній і Південно-Східній залізницях. Її основне призначення – усіляке зменшення в споживачів великих запасів сировини й палива.
В історичному плані відомою є система оперативного планування виробництва, що широко застосовувалась на деяких машинобудівних й авторемонтних підприємствах колишнього СРСР. Можна було б продовжити перелік аналогічних прикладів. Однак у цьому немає необхідності – у спеціалізованій літературі вони вже описані.
Вищеописане свідчить про те, що в другій половині XX ст. логістика вже перетворилася в одну з ефективних форм інтеграції постачання, виробництва, транспорту, розподілу продукції на ринку споживачів із широким залученням сучасної обчислювальної техніки. Це послужило підґрунтям для становлення логістики як практичної науки.
Зазначений період розвитку логістики як практичної науки можна охарактеризувати двома визначеннями. Перше – "оптимальна координація руху й створення запасу сировини, діяльність по переробці, упакуванню кінцевої продукції, її складування й доставка клієнтам".
Друге – логістика трансформується в діяльність, що містить у собі транспортування, складування, обробку матеріалів, захисне упакування, контроль запасів, вибір місця знаходження виробництва і складів, прогнозування попиту, маркетинг і обслуговування.
П'ятий етап – сучасний період розвитку логістики – почався із середини 80-х pp. XX ст. і триває по теперішній час. Саме в цей час досить інтенсивний розвиток одержали методи керування матеріальними потоками. Крім того, масований розвиток і використання інформаційних технологій практично всіма учасниками ринку, створення сучасних комунікаційних технологій підсилили розуміння того, що високої ефективності в керуванні матеріальними потоками в ланцюзі "закупівля – виробництво – дистрибуція – продажі" можна досягти за рахунок керування інформаційними потоками.
П'ятий етап розвитку логістики можна назвати всесвітнім, оскільки логістизація економічних процесів стає проблемою Європи, США і Азії. Країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою активно включилися в процес логістизації. Усвідомлення зростаючого у світі дефіциту ресурсів і, у той же час, бажання одержання прибутку є для них (держав) досить значним "мотиватором" до вивчення й впровадження принципів і методів логістики в усі галузі економіки.
1.3. Ретроспектива терміну "логістика"
О.І. Семененко в книзі "Предпринимательская логистика" (1997 р.) відзначає, що "...поняття "логістика" має широку область аспектів застосування, оскільки його досить повне розуміння припускає побудову сімейства відповідних визначень – як змістовних, так і формальних...". Розвиток логістики в досить широкому хронологічному періоді практично повністю доводить дане твердження, одночасно дозволяючи простежити й формування визначення терміну "логістика". Для наочності й зручності вивчення останнього доцільно розглянути історію формування поняття "логістика" у світлі вищерозглянутих етапів розвитку. Для цього обмежимося найбільш відомими визначеннями.
Перший етап розвитку логістики. Даний період можна назвати періодом народження логістики і формування її перших правил і принципів. Тому і формулювання терміну "логістика" у цей період ще не були озвучені. Але купці й правителі стародавнього міста Угаріт розуміли її як науку про рух продуктів і безлічі товарів як усередині міста, так і між містами суміжних держав.
Воєначальники того часу розуміли під логістикою вміння управляти військами в битвах.
Нажаль, інших визначень, що належать цьому періодові, невідомо.
Другий етап цілком і повністю можна назвати періодом формування логістики як військової науки. Очевидно, що більша частина визначень поняття "логістика" належить перу воєначальників або військових теоретиків. Наведемо декілька досить відомих визначень цього етапу:
– логістика – це практичне мистецтво руху військами (визначення, дане військовим теоретиком XIX ст. А.А. Жоміні);
– логістика – це чітка і злагоджена робота тилу по забезпеченню військ усім необхідним;
– логістика – це математична логіка (визначення німецького математика Г.В. Лейбніца);
– логістика – це наука про обчислення;
– логістика – це мистецтво пересування і постачання підрозділів армії і флоту (визначення належить невідомому давньогрецькому воєначальникові);
– логістика – це мистецтво управління переміщенням військ як удалині, так і поблизу від ворога, організація їхнього тилового забезпечення (Военный энциклопедический лексикон. – СПб., 1850).
Третій етап характеризується становленням логістики як військової науки й остаточним усвідомленням військовими її величезної користі для ефективного ведення бойових дій. На цьому етапі було сформульовано серед багатьох визначень логістики визначення, що найбільше повно описує її суть і призначення:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора О.М.Сумець на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ Й РОЗВИТКУ ЛОГІСТИКИ“ на сторінці 4. Приємного читання.