Розділ 1. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ Й РОЗВИТКУ ЛОГІСТИКИ

Нині логістика як наука починає усе ширше проникати в різні галузі економіки. Логістичний підхід у цей час починає використовуватися при керуванні матеріальними потоками в сфері обігу.

Характеризуючи третій етап у розвитку логістики, варто також нагадати, що в період Великої Вітчизняної війни служби військових повідомлень радянських військ організовували рух фронтових вантажів усіма видами транспорту. У післявоєнний період логістика одержала подальший розвиток. Зокрема, в 1950 р. була видана праця Б.Г. Бахаєва "Основы эксплуатации морского флота". У цій праці сформульоване основне кредо логістики, суть якого зводилася до виконання вимоги раціональної організації перевезень і перевалок вантажів у необхідній кількості зі збереженням їх первинної якості в заданий пункт призначення з мінімальними витратами в обумовлений термін.

Четвертий етап обмежується 50-ми й початком 80-х pp. XX століття.

Початок другої половини XX ст. ознаменовано створенням у США Національної ради з менеджменту фізичного розподілу, яка пізніше була перетворена у Раду логістичного менеджменту.

У СРСР, а саме в Ленінграді наприкінці 1970-х років була розроблена унікальна логістична технологія. Суть її зводилася до того, що робота багатьох видів транспорту організовувалася по методу транспортного вузла, де і здійснювалася їхня взаємодія.

На даний період часу починають щорічно проводитися міжнародні симпозіуми, конференції й конгреси, на яких обговорюються наукові і практичні проблеми логістики. Так, нині всім відомі: представницький форум з логістики, що відбувся в жовтні 1989 року в Парижі; семінар з логістики, який було проведено у Москві в цей же час. Примітно, що в ході семінару радянські вчені вийшли з ініціативою організувати в СРСР Асоціацію фахівців- логістів. Але, нажаль ця ініціатива так і залишилася на папері.

Учені й фахівці США, Європи й Азії поступово розширювали сферу впливу логістики на всі галузі економіки. У Швейцарії був створений Європейський центр з логістики. У ряді міст Західної Європи були організовані наукові й навчальні центри по підготовці фахівців, що володіють знаннями з логістики. Транснаціональні компанії та великі фірми створювали спеціальні служби й відділи логістики. І на сьогодення у США переважну більшість фірм і компаній у своїй виробничій і комерційній діяльності досить широко використовують логістику.

Східна Європа нині також може бути віднесена до континентів, де логістизація економічних процесів стає найважливішим аспектом створення для фірм і компаній стійкого положення на ринку. Тут проблеми логістики вирішуються на державному рівні. Наприклад, у колишній Німецькій демократичній республіці наприкінці 80-х pp. XX ст. була розроблена й впроваджена логістична система єдиного комплексного керування транспортом (ЛСЄККТ) країни, в основі якої лежала комплексна оптимізація вантажних перевезень. Вона включала:

– впровадження досягнень науково-технічного прогресу;

– інтенсифікацію виробництва і транспорту в єдиному ланцюзі від виробника до споживача;

– оптимізацію взаємозв'язків між виробництвом і транспортом зі зменшенням транспортних потреб підприємств і відповідним зниженням витрат на перевезення продукції;

– оптимізацію самих транспортних процесів на основі вдосконалювання методів планування й керування транспортом.

Вельми цікавою є та обставина, що для забезпечення високої ефективності функціонування ЛСЄККТ студенти управлінських спеціальностей Вищої школи транспорту (м. Дрезден) в обов'язковому порядку вивчали протягом трьох років курс логістики.

В Угорщині (Технічний університет, м. Будапешт) багато років проводилися дослідження з формування логістичних систем, більшою мірою пов'язаних з виробництвом. Так, у науково-дослідному інституті суспільного транспорту під керівництвом Георгія Тремко у 80 pp. XX ст. була розроблена логістична система виробництва запасних частин до машин різних найменувань і призначення.

Корисно згадати і про сучасні логістичні системи й технології, розроблені в США і Японії, що одержали широке поширення в Західній і Східній Європі, а саме:

– система планування потреби в матеріалах, деталях і вузлах (Materials Requirements Planning);

– система планування розподілу ресурсів (Distribution Requirements Planning);

– оптимізовані виробничі технології , (Optimized Production Technologies);

– система точно вчасно (Just-in-time) і ін.

Не можна не відзначити й той факт, що в колишньому СРСР також розвивалася й використалася логістика, щоправда, її в той далекий час називали рохрематикою – наукою про вивчення процесів руху матеріалів від первинного джерела до кінцевого споживача. Ця наука розглядала управління матеріальними потоками за допомогою економіко-математичного моделювання. Її мета – скоротити загальний час проходження матеріального потоку (цикл) і загальні витрати на переміщення, зберігання, упакування, розподіл сировини, напівфабрикатів, готової продукції.