Розділ 5. ЛОГІСТИКА ПОСТАЧАННЯ

ABC-XYZ класифікація частин виробу

Отримані результати інтегрованого використання ABC- та XYZ-аналізу дають змогу зробити такі висновки:

• частини із високою і близькою до високої точності прогнозу споживанням можуть виготовлятися сторонніми організаціями, оскільки, ймовірно, постачальник може їх виробити з меншими витратами, ніж кінцевий виробник (частини групи X і Y);

• через достатньо високу вартість частини групи А і В підходять для постачання “точно, своєчасно”, оскільки діють на пониження величини авансованого капіталу в постачанні, транспорті, складуванні.

Зважаючи на викладені висновки та для формування логістичних рішень, скористаємося методами матричного подання інтегрованого ABC-XYZ-аналізу. На рис. 5.14 область можливого JIT-постачання охоплює такі складові поля з параметрами АХ, AY, AZ, ВХ, BY.

Рис. 5.13. Графічна інтерпретація ABC-аналізу на прикладі

Рис. 5.14. Матричне подання результатів АBC-XYZ-аналізу

Слід зауважити, що поле AZ належить до JIT-постачання через достатньо високу вартість, хоч і характеризує стохастичне споживання. Поля поза областю JIT-постачання через відносно низьку вартість частин чи стохастичний характер їх споживання формують категорію частин найбільш придатних для власного виробництва. Водночас викладене означає, що область постачання “точно, своєчасно” є лише бажаною, тобто можливою в теоретичному плані, позаяк конкретні постачальники можуть встановлювати свої пріоритети щодо режиму поставок.

Варіанти таких логістичних рішень повинні бути підкріплені наявністю та рівнем використання виробничої потужності. Цей розрахунок може ґрунтуватися на узагальненому зіставленні наявного фонду часу із необхідною потребою технологічного часу. Для цього доцільно провести узагальнений аналіз використання виробничої потужності, зокрема й щодо структурних підрозділів.

Рис. 5.15. Замкнений цикл оптимізації стратегії постачання підприсмства-виробника

Джерело: Фалович [34]

Здійснення такого укрупненого аналізу перед ABC-XYZ-аналізом дає змогу виявити дефіцит потужності чи її надлишок в окремих цехах, на дільницях, що може бути підставою для розміщення замовлень у стороннього виробника-постачальника. Однак таке рішення приймається не з огляду на оптимальність функціонування логістичної системи, якою у цьому разі є підприємство, оскільки не береться до уваги вплив використання потужності на складське господарство, транспорт, запаси тощо.

Інший шлях узагальненого аналізу використання потужності, після проведення ABC-XYZ-аналізу, веде до прийняття економічно обґрунтованих логістичних рішень щодо розміщення замовлень, відповідної інвестиційної політики стосовно окремих виробничих підрозділів чи функціональних сфер, розвитку менеджменту за умов змін у системі поділу праці, оптимального використання виявлених внутрішньовиробничих резервів тощо.

Отже, попередній аналіз використання потужності в першому варіанті (без початкового здійснення ABC/XYZ-аналізу) дає змогу орієнтувати підприємство на зовнішнє розміщення замовлень у разі дефіциту потужності і взятися за замовлення у разі надлишків виробничих потужностей. Однак, якщо дотримуватись логістичних підходів, – такий укрупнений аналіз потужності може бути рекомендований лише після проведення ABC/XYZ-аналізу. Результати ABC/XYZ-аналізу у поєднанні із предметним розв'язанням завдань МОВ можуть становити базовий варіант оптимального рівня спеціалізації, а, отже, і базу стратегії постачання.

Узагальнюючи викладене, мусимо визначити, що вибір стратегії постачання є складним управлінським рішенням і потребує постійної оптимізації за поданим нижче алгоритмом (рис. 5.15).

5.3. Обґрунтування вибору постачальників

Проблема вибору постачальника може розглядатися у прямому розумінні як вибір найліпшої альтернативи в гомогенному просторі пропозиції матеріалів, так і в стратегічному розумінні як вибір субституційних варіантів, що за змістом є гетерогенними, однак ідентичними за кінцевою ціллю логістики постачання – гарантоване забезпечення матеріалами, частинами виробничого процесу. Традиційне вирішення проблеми вибору постачальника полягає у виборі джерела постачання, яким зазвичай може бути виробник або посередник, що функціонує в дистрибуційній мережі з обслуговування виробника (власній чи контрактній). Загальна оцінка таких джерел постачання, їх переваги та недоліки подані у табл. 5.3.

Комплексне оцінювання джерел постачання зорієнтовує на використання як постачальника безпосереднього виробника за досить великих стабільних потреб матеріалів і гуртову базу за відносно невеликих потреб стандартних матеріалів. Однак точніша процедура вибору джерела постачання вимагає використання методу багатокритеріального оцінювання. Такий метод багато- критеріального оцінювання постачальників може бути реалізований за кількома сценаріями. Загалом об'єктивізація узагальнювального оцінювання постачальника може здійснюватись двома шляхами або їх комбінацією:

• введенням вагових коефіцієнтів щодо оцінок за окремими критеріями;

• деталізацією окремих критеріїв частковими показниками оцінки.