«Можна позавидувати їм і королеві», — притакнув Войнаровський, вдихуючи повними грудьми вечірнє запашне повітря.
На небі мерехтіли зорі, на рівнині огні горіли. Табор гомонів, ніби вечірню казку розказував, заки всне. Шведські псалми мішалися з українськими піснями.
Понятовський надслухував хвилину. «Знаєте, це не найгірший дует. Повага і сум, сум і повага… Над чим так задумалися, мосіє Войнаровський?»
«Невже ж я не маю над чим думати? Іноді здається, що голова лусне від тих
гадок».
«Головою муру не переб'єш, буде, як Бог дасть. Ми тільки люди, звичайні, смертельні люди», — потішав його Понятовський.
«Добре вам, добродію, казати. Ви своє діло робите, але за народ і за державу відповідаєте не ви, а король, як не один, то другий, а в нас?»
«Правда, тепер ви у великій скруті. Втратили армію і край, а як ще втратите гетьмана…»
Войнаровський мовчав.
«Цареві дуже на тій втраті залежить. Дуже. Рад би знищити українське питання».
«А польське ні?… Добродію, цар нараз два похорони готує».
«Гадаєте?»
«Невже ж ви не догадалися цього?»
«І так, і ні. Все ж таки ми самостійна держава, зв'язана з європейською політикою цілою сіткою всіляких інтересів».
«Цар після полтавської побіди доволі буде сильний, щоб тую сітку пірвати».
«Кажіть це моїм землякам».
Прискорювали ходи, бо Войнаровський до свого дядька спішився.
Орлик з Герциком наздігнали їх. Доходили до своїх возів і хотіли розпрощатися.
«Подумайте! — говорив хвилюючись Герцик. — Скритовбийника підсилають. Це ж подлість, крайня подлість».
«По-вашому, — перебив Понятовський, — а по-їхньому це тільки один із способів, які ведуть до цілі. Не вдався цей, спробують ще й інших».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мазепа. З-під Полтави до Бендер» автора Лепкий Богдан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „26“ на сторінці 3. Приємного читання.