TextBook Кругом гетьманських возів здвоєна варта стояла. Мручко своїх людей поставив, бо він вже не вірив нікому.
Вартові навіть Войнаровського зупинили, і клич не поміг. Що лише впевнившися в тожсамості осіб — пропустили.
Гетьманський віз стояв посередині, там, де візник, двоє чурів куняло.
«Гетьман спить?» — шепотом спитав Войнаровський.
«Так, навіть не будились», — прошепотіли.
«Може, й ти підеш спати, Ганно?»
«Щоб не заснути, правда? Ні, краще посиджу тут. Ніч така гарна. Вітерець з-над моря повіває».
Скинув контуш і розстелив на мураві.
«Зазелениться», — сказала.
«Нехай! Пощо мені його? Нам тепер у жалобі ходити».
Посідали. Польові коники цвіркотіли в траві, десь далеко перепели били: «піть-пі-літь!»
Зорі відривалися від небесного склепіння і в безвісті летіли.
«Скільки зір!» — шептала Ганна, — «скільки зір!»
«Не більше, як у нас».
«У нас…» — і задумалася.
«У нас…» — і не докінчив.
Мовчанням говорили.
«Боже!» — скрикнула нараз і перехристилася.
«Що таке?»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мазепа. З-під Полтави до Бендер» автора Лепкий Богдан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „27“ на сторінці 1. Приємного читання.