TextBook Лихий, як сто чортів, вибіг Мручко на майдан.
«Знайомі приставали до нього: «А що? А як? А куди? А коли?»
Бачили, що з Орликом балакав, так гадали — знає все!
Мручко тільки головою хитав: «Що значить відірватися від рідної землі? Ще й недалеко відбігли, а вже, диви, дітьми безрадними стали. Листя вітром відірване від гіллі. В який рів, в яке болото зажене їх неприхильна доля?»
«Товаришу! — казав до якогось козака, що приставав до нього, — я знаю стільки що й ти, а Орлик також, мабуть, не більше від нас обох.»
«То зле.»
«Найгірше, що бентежимося непотрібно.»
«А як же? Не думати, що нам робить?»
«Робитимем, що король і гетьман велять.»
«Вони недужі.»
«Тілом, але головою здоровіші, ніж ми оба вкупі.»
Козак подивився на Мручка з-під лоба і рукою шапку помацав: «Бувайте!»
«Бувай!»
Другий підступив до нього: «Кажуть, цар султанові за Мазепу свою корону дає.»
«І царицю в додатку,» — покивав головою Мручко.
Козака ніби щось відтрутило від нього.
Та за хвилину інший пристав: «Чули? Щодесятого з наших король цареві відіслати
має.»
«А першого тебе!» — відповів йому Мручко й, не дожидаючи дальшого питання, пішов туди, де гетьманські вози стояли. Багато було нових, мальованих, зі шкуратяними будами, більших — на два, і менших, легких на одного коня. На тих возах під будами спали старшинські жінки, бо старшини, одні «по ділах» ходили, другі вспіли вишукати хорошеньку гостинничку на роздоріжжі біля Очакова, а треті приютилися поміж возами і грали в карти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мазепа. З-під Полтави до Бендер» автора Лепкий Богдан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „23“ на сторінці 1. Приємного читання.