Спішилися. Ганна їхала повозкою, Войнаровський зі своїми людьми кіньми скакав.
В таборі милу несподіванку застали. Мручко, засукавши по лікті рукави, помагав бендерським купцям розбивати й прикріплювати до вбитих у землю кілків блідо-голубий, золотом вишиваний намет.
«Обведемо його рівчаком, щоб вода спливала, почепимо хоругов, ще більшу, як у шведів, щоб і сераскір у Бендерах бачив, дерев насадимо кругом і квіток, побачите, яка тут «резиденція буде».
Очі йому з радости світилися; вдача українського хазяїна, що ти вдієш?
Гетьман з вдячним серцем прийняв дарунок від своїх вірних людей. Йому буцімто покращало. Зліз зі свого воза і проходжувався, оглядаючи намет та розмовляючи з козаками.
Питалися, коли вертатимуться, — це було повсякчасне питання, мало що не при кожній стрічі.
«А невже вам у турків погано?»
«Що погано, то ні, а все-таки дома куди краще. Заскучали ми за Україною, ах, як заскучали!»
«А вона за вами, дітки. Та підождіть, дасть Бог повернемось. Не вікувати нам у Бендерах. А що скучаєте за Україною, так це й гарно. Може, її більше полюбите, вернувшись».
«Ах, не вміли ми, грішні, цінити її гідно, поки не втратили», — каялися.
«Ніби прабатьків з раю, вигнав нас Бог із рідного краю, — віршував Мручко. — Бо хоч не первородний, а все-таки великий гріх ми на душу прийняли».
Довірений швед сіпнув Войнаровського за рукав. Непомітно поміж возами згубилися.
«Що нового?» — спитав Войнаровський.
«Погано, Eurer Gnaden[15], дуже погано!»
«Кажіть!»
«Цар домагається видачі пана гетьмана».
Войнаровський насилу затаїв збентеження.
«Від кого домагається?» — спитав.
«Царський посол у Стамбулі, Толстой, пропонував великому муфтієві 300.000 талярів, погадайте, які великі гроші, триста тисяч талярів, якщо він пособить видачі його світлости пана гетьмана».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мазепа. З-під Полтави до Бендер» автора Лепкий Богдан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „37“ на сторінці 1. Приємного читання.