— А в нього була дружина? — по паузі запитав некромант.
Я замислилася.
— Зрозуміло, була, мати принца Олександра… Вона вмерла, здається, коли принц був маленький.
— Від чого вона вмерла?
— Не знаю.
— Дуже дивно. Оберон же великий маг, уміє зцілювати, він би…
Максиміліан почухав кінчик носа. Нігті в нього були довгі, гострі, на носі залишилася червона смужка.
— Ось тільки не треба всіляких каламутних припущень, — нервово сказала я. — Маги теж не всесильні, навіть великі.
— Не всесильні, — погодився він, розглядаючи папірець на світло. Помовчав і додав: — А шкода.
Якби ми мали час, подумала я тужно. Ми обійшли б усе Королівство із цією запискою, і рано чи пізно дізналися б, хто її написав. Хоча б за почерком. Почерк такий особливий, вибагливий, із нахилом уліво… Але часу нема, й, можливо, автор цієї записки зараз труситься на возі далеко від міста, у невідомих землях, сподіваючись, що туди не дістанеться Сарана.
— «Ви нічого мені не винні», — уголос повторив Максиміліан. — А його син? Що він не пам’ятає Оберона — ми знаємо, а чи міг він написати таку записку?
— А почерк…
— Може, його в дитинстві вчила краснопису яка-небудь фрейліна з примхами… «Нічого мені не винні, думати перестану». Адже Олександр, наскільки я розумію, позбавлений спадщини?
Максиміліан бив не в брову, а в око, і сам не розумів, наскільки близький до істини. Принц Олександр був підмінком, ще в дитинстві його підклали в чужу колиску, а справжній принц опинився в моєму світі. Там він і виріс, вступив до авіаційного інституту й зовсім нещодавно одружився з принцесою Стеллою. І ніхто у світі, крім мене й Оберона, про це не знає…
Чи знає?
«Ви нічого мені не винні»…
— І ще ж є Ельвіра, — пробурмотіла я.
— Це вона писала?
— Не знаю. У них із королем дуже складні стосунки…
Я на мить замовкла, бо переказувати некроманту всю історію взаємин Ельвіри й Оберона не мала ні часу, ні бажання. Принцеса була честолюбною, мріяла стати королевою, але мрії так і залишилися мріями, бо Олександр, як виявилося, за природою своєю не може бути королем. І річ зовсім не в таємниці його народження, а в слабкому характері…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зло не має влади» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ дев’ятий Принц-деспот“ на сторінці 12. Приємного читання.