Розділ п’ятий Коли засурмить сурма

Цикл "Ключ від Королівства"

(Що я роблю? Уся площа на нас дивиться, не можна гаяти ані секунди, зараз просурмить сурма…)

— А хіба я вам потрібна, ваша величносте? Я маленька…

Гарольд засопів, ледь чутно постогнуючи.

— Звичайно, ти потрібна нам, — Оберон і бровою не повів. — Отже?

* * *

До полудня ми в’їхали в інше місто, меншеньке. Тут теж зібрався натовп, і стражники зі списами теж стояли уздовж дороги й гукали: «Слава» і «Прощавайте». Я на той час так утомилася, що просто падала з сідла. Гарольд мовчав усю дорогу. Він був надзвичайно розчарований, навіть пригнічений.

Я вже нічого навколо не помічала й дивилася вниз, на свої руки з вуздечкою. Мій кінь не потребував команд — він був значно розумнішим за мене і сам ішов в строю, то прискорюючи, то уповільнюючи крок. Я краєм вуха слухала вітальні вигуки, а сама думала: довго ще? Коли ж відпочинок? Коли це закінчиться?

Навіть коли радісні вигуки навколо перетворилися в суцільне ревище, я не відразу зрозуміла, у чому річ. А потім раптом озирнулася — поряд із моїм конем, нога в ногу, плив білий крокодилокінь Оберона.

— Втомилася?

— Ні, — сказала я, намагаючись випрямитися в сідлі. Спина боліла неймовірно.

— Хочеш, щось покажу?

— Хочу, звичайно…

— Перелізай, — він подав руку.

Я не зрозуміла навіть, що він задумав, усе вийшло само собою. Щойно сиділа на своєму слухняному конику — і ось я вже в сідлі Оберона, на спині білого крокодила. Поперед мене — довжелезна шия, розвівається на вітрі молочна грива, косує з-за плеча каре око — розумне, майже людське.

— Поглянь. — Оберон сидів, позаду мене, я бачила тільки його руки. — Бачиш усіх цих людей?

— Бачу…

— А зараз подивись сюди…

Він підніс до мого обличчя долоню. Я глянула крізь його пальці…

Нікого не було! Порожня дорога, уздовж дороги — будинки, повзе караван. Бачу Гарольда, він дивиться вбік… Вершника перед Гарольдом бачу… А там, гляньте-но, мій знайомий, гачконосий комендант замку, «його милість». А де ж люди вздовж узбіч?

Оберон прибрав руку, і я знову всіх їх побачила. Хлопчаків на дахах і на деревах. Малюків на плечах батьків. Жінок, що розмахували хусточками, капелюхами, квітами…

Подивилася ще раз крізь пальці Оберона — порожньо. Караван іде по пустинній дорозі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цикл "Ключ від Королівства"» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ п’ятий Коли засурмить сурма“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Марина та Сергій Дяченки Ключ від Королівства

  • Розділ четвертий Зло не має влади

  • Розділ п’ятий Коли засурмить сурма
  • Розділ шостий Квіти та змії

  • Розділ сьомий Буря

  • Розділ восьмий Кришталевий грот

  • Розділ дев’ятий Перший бій

  • Розділ десятий Нарада магів

  • Розділ одинадцятий Нові обставини

  • Розділ дванадцятий Перехід

  • Розділ тринадцятий Розвідка боєм

  • Розділ чотирнадцятий Маги в дорозі

  • Розділ п’ятнадиятий Перепочинок

  • Розділ шістнадцятий Атака

  • Розділ шістнадцятий Бродячий час

  • Розділ вісімнадцятий Новий світ

  • Розділ дев’ятнадцятий Туман

  • Розділ двадцятий Самі

  • Розділ двадцять перший Поневіряння

  • Розділ двадцять другий Поєдинок

  • Розділ двадцять третій Надія

  • Розділ двадцять четвертий Коронація

  • Розділ двадцять п’ятий Водолази й новини

  • Розділ двадцять шостий Брехня

  • Розділ двадцять сьомий Розплата

  • Розділ двадцять восьмий Кінець дороги

  • Розділ двадцять дев’ятий Усе заново

  • Епілог

  • Чарівні містерії Марини та Сергія Дяченків

  • Розділ без назви (30)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи