Розділ 7. Весільна подорож

— Але ви пустунки! Вирішили зробити переворот у моді Франції? Ваша величносте, прошу заточити бунтівниць у Бастилію, — засміялася Марія Антуанетта, повернувшись до короля Людовика.

— Боюся, це викличе міжнародний скандал, і наш брат Станіслав Август оголосить нам війну, — підтримав веселий тон дружини Людовик. — А ці незвичайні наряди мені дуже подобаються.

— Чим же, ваша величносте?

— Вони дозволять різко зменшити витрати нашої скарбниці на тканини для ваших суконь, — з іронією відповів Людовик XVI.

Королева кинула в нього свій колючий погляд (при дворі і так ходили плітки про її великі витрати на вбрання і коштовності), але Людовик тут же виправився:

— І Франція, нарешті, побачить бездоганну фігуру своєї королеви.

Марія Антуанетта змінила гнів на милість:

— Сір, заради благополуччя Франції я готова роздягнутися догола.

Граф д'Артуа, брат короля, як і передбачала Віже-Лебрен, приділяв багато уваги графині де Вітте, постійно затримуючи на ній погляд між турами і запрошуючи її на черговий танець. Софії явно лестила прихильність найяснішого принца, хоча вона намагалася не показувати цього. Принц був чудовим співрозмовником, але, як усякий ловелас, занадто розбещеним. Його жарти й натяки були на межі допустимого світським етикетом. Графиня зашарілась і не помічала занепокоєного погляду Йозефа.

Після балу при дворі поповзли чутки, що у графа д'Артуа новий роман. Щоправда, ніхто не спромігся поцікавитися на цей рахунок думкою Софії. А вона-то якраз менше за все про це думала. Вони з чоловіком були на вершині популярності. Запрошення найбільш знатних і багатих родин слідували одне за іншим. Бали, обіди, Опера чергувалися з прогулянками по Парижу та околицях. Софія відкрила салон, і од відвідувачів не було відбою. Разом із Віже-Лебрен вони влаштовували у себе грецькі вечори. Обов’язковою умовою цих імпровізованих вечерь була класична туніка. На столах стояли етруські вази, кілька картин із сюжетами з грецької міфології прикрашали стіни салону. Фрукти, овочі, легке вино, іноді баранина, частіше риба і морепродукти — ось і все меню. Після вечері гості співали гімни Глюка під акомпанемент ліри або ставили невеликі вистави.

Париж не просто захопився античністю. Це була нова мода! Звичайно поряд із шанувальниками у Софії з’явилися заздрісники.

Якось вранці за сніданком граф де Вітте, переглядаючи газети, здивовано вигукнув:

— Софіє! Ти потрапила на першу шпальту!

— І що ж вони пишуть?

— Заголовок такий: «Вечеря у графині де Вітте обійшлася її чоловікові полковнику де Вітте в 20 тисяч франків!»

— Звідки такі подробиці?

— Ти ж знаєш, правда швидко спотворюється під час передавання з вуст у вуста.

— Зараз я підрахую, скільки ж реально коштувала вечеря.

Софія покликала служницю, переговорила з нею і, сміючись, доповіла чоловікові:

— Отже, у нас вийшло трохи більше 20 франків.