Розділ 5. Жозефіна

Коли борщ трохи охолов, гості притихли й охоче їли, захоплюючись його смаком і майстерністю господині, яка це приготувала.

— Ще ми полюбляємо до борщу з пампушками нарізати тонкими скибочками заморожене просолене сало з цибулею і часником. Тоді виходить повний набір, — усміхнувся Григорій.

— Сало? Що це таке?

— Сало? — перепитав Григорій і з надією подивився на графа Станіслава. — Ну, сало — воно і є сало. Його потрібно куштувати.

Потоцький з усмішкою щось сказав гостям французькою мовою, і з їхньої реакції, Григорій зрозумів, що сало вони не їстимуть. Утім, господаря це зовсім не засмутило.

Після обіду гості вийшли на двір.

— Увечері всі чоловіки знову збираються і починають «водити козу», — продовжила свою розповідь Зіна. — У нас «козівники» збираються двічі на рік — на Різдво і на Колодія.

Один із хлопців вбрався у костюм Кози, і всі чоловіки, що супроводжували його, з піснями і примовками почали заходити в сусідні будинки:

Де коза ходить,

там жито родить.

Де коза рогом,

там жито стогом.

Господарі не скупилися на частування і робили це від щирого серця.

— У четвер чоловіки лягають спати окремо від дружин, «щоб вовк поросят не з’їв», — оголосила Зінаїда.

— Це і добре, — сказала якась стара, що проходила повз. — А то мій дід так козу наводиться, що хропіння стоїть на всю хату.

Ця репліка викликала дружний сміх присутніх.

— У п’ятницю теща йде в гості до зятя. Та не просто йде, а з ранку надсилає всі продукти на вареники, деруни, пиріжки. І сковороду свою передає. А після частування зять садить тещу на візок, впрягається в нього сам і везе по всій вулиці. Ось тут-то всі й дізнаються, яка теща.

З воріт викотився візок, який тягнув Григорій. Юрба роззяв чекала на розв’язку. Молодик підкотив візок до розвилки. Попереду дорога роздвоювалася. Якою з них далі рушить зять — рівною чи вибоїстою? Молодий чоловік зупинився, усміхнувся і голосно сказав:

— Теща у мене золота!

Це означало, що він вибрав рівну дорогу. Сусіди привітали таке рішення радісним улюлюканням. Утім, якби зять ухвалив інше рішення, радість глядачів була б не меншою.