Розділ «Глава 5. Зворотній рух»

— Не розумію я цієї логіки.

Ну, ясна річ, вона не розуміла, а звинувачувала в цьому Аліну. Взагалі, чим більше я вислуховувала критичних відгуків про мою нову подругу, тим з більшою симпатією до неї ставилася. Люди все говорили й говорили, а я починала любити Аліну та шкодувати, що не знала її за життя. Мені весь час, постійно, на кожному кроці не вистачало саме такої подруги: трохи ненормальної, не зовсім зрозумілої, подекуди упередженої, але щирої в усіх своїх поривах. Я починала любити її і хотіла на власні очі побачити, хто розбив їй серце. (Тільки так і можна було висловитись, це не художній прийом, а правда життя).

Причина прийшла до мене сама, а що є першопричиною? Я повинна була познайомитися зі злим генієм Аліни, демоном, що породив янгола. Я постійно шукала в обличчях минулого Аліни того, хто змінив усі події, хто зіграв у її житті важливу роль, але не зрозумів своєї гри, ледь не розчавив її, але переступив і не помітив, як глибоко її вразив. Думки й вислови минулого оточення Аліни вимальовували цікавий психологічний портрет моєї нової подруги, але не вистачало головного штриха, основної ноти, фінального акорду — думки того, кого Аліна кохала до сліпоти й паралічу. Того, хто був до Слави, імені якого Аліна мені не повідомила, — мабуть, тому, що вимовляти його вже не приносило їй задоволення. Я хотіла побачити того, хто перевернув цілий світ, змінив сприйняття і викликав розпач, подарував і відібрав цілий світ. Я хотіла з ним познайомишся і знайшла його без особливих труднощів, — її страшного героя і злого генія. Звісно, не сподівалася зустріти Дракулу, та чекала побачити неординарну цікаву постать. Він уявлявся мені якщо не красивим, то хоча б привабливим і чарівним. Не сумнівалася, що від його фігури віє магнетизмом, нестримною сексуальністю і деякою таємничістю, — я нафантазувала з десяток цілісних чоловічих образів, один цікавіший за інший, не спала всю ніч напередодні зустрічі та ледь не знепритомніла, коли побачила свого недавнього знайомого, сірого й невиразного, без натяку на ауру, магнетизм і привабливість.

— Не чекав вас тут зустріти, — радісно повідомив мені.

Я не знайшла, що йому відповісти. Коли б він знав, що я ніколи не чекала його тут зустріти! Ледь не забула розпланований рух нашої з ним бесіди й не могла збагнути, як так трапилося. Цей невиразний чоловік — і таке кохання? Де причина Аліниної пристрасті? Чи тут є за що зачепитися погляду? Хоч би я помилилася… Стояла перед ним, як суцільний знак питання. На моєму обличчі був написаний такий очевидний розпач, що прочитати його не зміг би тільки зовсім неграмотний, але мій співбесідник дивився на мене відкрито непорушно.

— Ви все-таки прийшли… Знаєте, я гадав, ви мною не зацікавилися. Але у вас дивний вираз обличчя. Щось трапилося?

Я не без зусиль пояснила йому мету своєї з’яви.

— Вона вмерла? Я так і знав, — коротко висловився той, кого Аліна любила над усе.

— У вас було передчуття? — спитала я.

Йому явно подобалося, що він привертає увагу преси, байдуже якої.

— Якби ви знали її за життя, — продовжував звертатися до мене на «ви», — то зрозуміли б, про що я. Аліна була яскравою, але незрозумілою. За нею було цікаво спостерігати здалеку, але у великий кількості вона стомлювала. Вона діяла імпульсивно й занадто емоційно. До того ж, майже ніколи не знала, чого прагнути й куди спрямовувати свою енергію.

— А ви це знаєте?

— А до чого тут я?

Я бачила, що він був тут ні до чого. Алінине кохання — само по собі, а ця сіра постать — сама по собі. Прекрасне, коли воно не до місця, вже не є прекрасним (це Вольтер так сказав, і мав рацію). Кохання Аліни приголомшило мене своєю силою і ледь не надихнуло на щось подібне, але краще б я не зустріла об’єкту захоплення. Це був не просто голий король, а зовсім не король. Людина, яка ніколи не зрозуміє високих почуттів.

— А чому вона вас зацікавила? Невже зробила за життя щось видатне?

Мене неприємно вразив прихований сарказм його запитання:

— Чому ви питаєте?

— Вона жила якось безалаберно, — пояснив чоловік, — але її шкода.

Мені було важко сприйняти цю брилу нерозуміння.

— Кого ти слухаєш? — пролунав зовсім поряд чоловічий голос.