Розділ «Глава 3. В середині веселки»

Далі був масаж… Здоров’як з руками боксера та добрим обличчям м’яко запропонував: «Лягайте, жіночко.

Чекайте, зараз підійду». Я послухалася, але дарма — далі була екзекуція за мої ж немалі гроші. Я, так би мовити, не звикла до брутальних чоловічих рук. Знала, що від торкання чоловіка треба отримувати задоволення, а не біль. «Терпіть, люба, я вас красунею зроблю», — обіцяв велетень і м’яв мене, як скажений.

Щоб хоч якось розслабитися і забути про деякий фізичний дискомфорт, я почала думати. Друга моя нова здатність — збирати думки одна до одної, аналізувати минуле, планувати майбутнє, — і все це без емоцій та образ. Думки приходили невідомо звідки й дивували своєю ясністю; вони не нагромаджувались, як раніше, одна на одну, а складали цікаву мозаїку подій, чітко визначаючи, що є альфою, а що — омегою. Досить довго думала про роботу, шукала зв’язку між нашими двома зустрічами та моїми прогулянками до парку, і під час масажу висновок народився легко й природно: все склалося якнайкраще. Не треба затикати собою усі дірки й працювати всюди; я вже знала, що в мене існує свій особистий шлях у цьому житті та маю дякувати тим, хто не дозволяв мені повернути в невірний бік і піти шляхом чужої долі. Ніякого насильства над своєю природою, — вирішила.

Коли мене вже можна було виносити з кімнати, широка усмішка чергової робітниці повідомила про лімфодренаж, — мені вже було все одно. Відчула легке збентеження, коли сказали, що для здобуття ефекту треба пройти не менше десяти подібних сеансів. Керуючись новим життєвим принципом, філософськи вирішила, що справжнім чоловікам легкий целюліт не перешкодить, а я до нього вже звикла.

Моя добра шкільна подруга зауважила:

— Молодець, що відмовилася. Ти ж не хочеш, щоб тебе торкалися чужі чоловічі руки? Можу порекомендувати тобі жінку-масажистку.

Інколи я не розуміла, як ми можемо приятелювати. Звісно, мені не було гидко від дотику рук масажиста. В нього робота така, але не люблю, коли мене торкаються по роботі. До того ж, моє перше усвідомлення життя підказувало не звертати уваги на масажистів і зосередитися на чомусь новому. Відчувала: щось має статися. І щоб не пропустити доленосного моменту, напружено чогось чекала.