співав чуттєвий жіночий голос, —
Якщо в юрбі ти мене не впізнаєш,
Не повернеш мене,
Любий, прощай…[1]
Останні слова заглушили позивні радіостанції.
Вуселко вимкнув радіо і сів, підсунувши стілець ближче до ліжка.
— Що це за пісня?
— Яка? — не зрозумів професор.
— Щойно звучала по радіо.
— Я не слухав.
— Вибачте, я на хвилинку, — Юлій виглянув у коридор, тримаючи плетиво в руках: — Катерино, ти слухаєш радіо?
Юна медсестра стрепенулась і почервоніла. З репродуктора над її столом доносились ледь чутні голоси.
— Я? Ні. Тобто, так… Юлію Івановичу, я тільки на хвилинку ввімкнула, щоб перевірити годинник, — вона швидко крутнула коліщатко — стало тихо.
— Хто щойно співав? Що за пісня?
Вона злякалась несподіваного питання, мов студентка на екзамені:
— Це… Перед новинами? Був концерт…
— Остання пісня. Її не встигли закінчити.
— Остання… Хто співав — не знаю. Це з кінофільму… Я потім пригадаю назву… На слова Рабіндраната Тагора.
— Щось таке чув. Якийсь поет?
— Поет. Індійський. Лауреат Нобелівської премії, — збентежено мовила Катя, широко відкриті очі небезпечно заблищали, але він не припинив цього незрозумілого допиту:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Якщо подолаєш прокляття» автора Горбань Світлана на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „31“ на сторінці 3. Приємного читання.