Коні хрипіли. Сонце пекло нещадно. Ці скажені верхогони тривали занадто довго. Ззаду мчало кілька десятків добре озброєних степовиків, тому тікати було не соромно, а розумно. І відстань між ними все збільшувалася, ще трохи — і вдасться відірватися.
Попереду замаячили густі чагарники, зелені, досить густі й високі.
Диводан осадив коня:
— Нас навмисно женуть до цього байрака!
— Твоя правда, — відгукнулася Віланда, стишуючи біг, — але ми не можемо нічого зробити, вони сунуть півколом.
Дихала дівчина уривчасто, але зляканою зовсім не здавалася.
— Ти ж непоганий стрілець, Диводане?
— Атож, — він сприйняв ці слова як команду, витяг свій лук.
Віланда уважно оглянула цю звичайну для орачів зброю:
— З турячого рога?
Хлопець кивнув.
— Хто тобі його зробив?
— Я сам собі лучник.
— Навчи мене метати стріли.
— Добре. Я також хочу тебе щось попросити? Можна?
— Авжеж.
— Прекрасна Віландо, навчи мене запалювати багаття пальцями.
Вона величаво повернула голову:
— Ти хоч розумієш, чого просиш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Якщо подолаєш прокляття» автора Горбань Світлана на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „14“ на сторінці 1. Приємного читання.