Розмова помітно йшла не туди.
— Чудово. Але я, Захаре, не почув відповіді. Адже мушу потім пояснити не комусь, а самому комісарові кримінальної поліції Мареку Віхурі, чому своїм захисником ви обрали саме мене.
— Це важливо?
— Так. Хоча б через те, що я давненько не практикую. Маю на увазі — кримінальних справ.
— Мені вас порадили.
— Хто?
— Не має значення. Скажімо так — у Бригідках вас знають.
Дивно, та схоже на правду.
— Нехай так. Присядемо?
— Насидівся.
— Добре. Питання таке: ви вбили Олеся Косацького?
— Ні.
Чогось подібного Кошовий чекав.
Знявши капелюха й так само розстебнувши осіннє пальто, він примостив свій убір поруч із мазепинкою. Для цього треба було обійти Захара. Той стояв на місці, далі дивлячись перед собою, і Климові така поведінка почала подобатися дедалі менше.
— Давайте все ж таки присядемо.
— Я без того в тюрмі сиджу. Краще до справ.
— Чекайте, зберуся з думками…
— Та якими думками, пане адвокате! Я не вбивав його! Хоча мав на це повне право!
Кошовий знову став перед Ладним. Схрестив руки на грудях, зміряв поглядом з ніг до голови. Не бачачи інших варіантів, притулився спиною до стіни, заговорив спокійно, зважуючи кожне слово.
— Захаре, чому ви вважаєте, що мали право забрати життя в іншої людини?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Втікач із Бригідок » автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ четвертий Інший спосіб вийти з тюрми“ на сторінці 2. Приємного читання.