Розділ дев’ятнадцятий Баламут

Баламут

Той, хто назвався Романом Гірняком, на очах став іншою людиною.

Дотепер виглядав вайлуватим, непоказним, до такого безпечно повернутися спиною. На стрімкого зграбного хижака перетворився миттєво, скочив до Шацького, який стояв найближче, сіпнув за комір — і прикрився живим щитом. Коли й звідки витягнув маленький плаский браунінг, не встиг помітити ніхто. Дуло вперлося Йозефу під бороду, жертва запізніло зойкнула, а Баламут просичав:

— Знімаю капелюха, пане Кошовий.

— На цвяху ваш капелюх.

— Це все, що можете зараз сказати? А гарно вийшло. Той раз я послав вас заручником до того розгубленого дурня Ладного. Нині ви самі привели мені в заручники цього жида. Удача: з вашими приятелями-стрільцями мені б довелося поморочитися трохи більше.

— Я тебе вб’ю! — гаркнув Арсенич.

— Не раніше, ніж я застрелю ось його, — Баламут сильніше притиснув дуло, Шацький знову вереснув. — А ви, підхорунжий, сховайте свою пукавку. Ще краще — киньте на підлогу.

Снігур тим часом устиг-таки витягнути револьвер і тепер стискав його в зігнутій правиці, цілячись просто в груди Йозефу. Нічого не відповівши й зціпивши зуби, січовик почав повільно рухати рукою догори, аби перемістити цівку на одну лінію з ворожою головою.

— Киньте! — вигукнув Клим. — Робіть, що він каже, Снігур!

— Ще ви мені тут командуйте!

Кошовий вкотре за останній час пошкодував, що може рухати лише однією рукою.

— Старшино, заберіть у нього зброю! — крикнув Арсеничу.

— Ще чого! — кинув той, стаючи поруч із підхорунжим. — Нас тут двоє, скрутимо в баранячий ріг!

Сіпнулося віко.

Погано розуміючи, що робить, Клим двома широкими кроками скоротив відстань між собою й стрільцями, а потім став перед ними, загороджуючи Баламута і його полоненого.

— Обоє стійте, я сказав! Нікуди він не дінеться! Інакше смерть Шацького буде на вашій совісті, а він тут не зовсім стороння людина!

— Коли ви вже його привели — не стороння. Самі за нього відповідаєте, — сказав Снігур, не опускаючи руку.

— Гаразд, тоді стійте отак і цільте в мене, якщо вже треба в когось цілитися.