Задоволений Сідельник сховав підкову.
— Пам’ятаєш той день, коли стрільці хотіли пробитися до річки?
Звичайно, Тарас не забув той бій. Мало того, саме він зумів підпалити перекидний міст до фортеці, тим самим заблокувавши захисників у цьому місці. Відтоді зі сторони цієї вежі поляки несподіванок більше не чекали.
— І що? — не зрозумів Сопоха.
— Тоді вбили коня їхнього воєводи.
— Так, пан гетьман навіть переживав, що не вдалося захопити воєводу у полон.
— Так от. Коли після бою ти приймав вітання від своїх теперішніх товаришів по шаблі, ми тим часом патрали тушу коня. Мені дісталася задня нога. А на ній...
— Підкова, — здогадався Тарас.
— Правильно! М’ясо ми з’їли, а підкову я взяв на щастя. Ось тобі й допоможу!
— Дякую, друже... — розчулився Тарас.
— Та годі тобі! На війні як — сьогодні я тобі допоможу, а завтра, дивись, ти мені життя врятуєш. На це й війна, щоб перевіряти дружбу.
Тим часом авангард виходив із лісу. Тут на них уже чекали.
13
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поміж двох орлів» автора Лущик П.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12“ на сторінці 5. Приємного читання.