Розділ «Що було потім»

Польний гетьман Станіслав Жолкевський після успішної для нього московської війни отримав такий бажаний титул великого коронного гетьмана, а пізніше і великого коронного канцлера. Незважаючи на це, король Сигізмунд III Ваза і надалі не жалував свого підданого, хоч і не відмовлявся використовувати його військовий талант. У 1620 році Станіслав Жолкевський з сином Яном, племінником Лукашем, Михайлом та Богданом Хмельницькими вирушили на війну проти Османської імперії. У битві під Цецорою польські війська були наголову розбиті переважаючими силами султана. У бою загинули Станіслав Жолкевський та Михайло Хмельницький, а молодші потрапили у турецький полон.

Королевич Владислав Ваза спробував виправити помилку свого батька і посісти московський трон. Через шість років після описуваних подій Владислав разом з запорізьким гетьманом Петром Сагайдачним знову почали проти Московії війну, що закінчилася Деулінським перемир’ям, згідно з яким до Речі Посполитої відійшли Смоленська та Новгород-Сіверська землі, котрі й так були під владою Корони. Про шапку Мономаха довелося забути, тим більше що у 1633 році Владислав став королем Польщі.

Сліди Тараса Сопохи-Чорношапки загубилися поблизу французького міста Дюнкерк, куди він вирушив у складі польсько-козацького експедиційного корпусу під проводом Богдана Хмельницького у 1646 році.