Данило Галицький
– Ніяк не може, великий князю.
– Ну і нехай не говорить, – сказав Данило. – Нехай криком кричить день і ніч. – Він заплющив очі, уявляючи собі обличчя Анни, і додав: – А померти йому не давай, поки я не дозволю.
– Буде виконано.
Кат іще раз поклонився. Данило вийшов. Никодим заридав хрипко, кривлячи страшний порожній рот.
Наступний розділ:
XII Гріхи і покарання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Данило Галицький» автора Орлик Тарас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XI Не мине чаша сія…“ на сторінці 9. Приємного читання.