Розділ «Глава З»

Золотий маг. Зерно

Два тижні промайнули непомітно. Нік не думав, що доведеться достобіса встигнути. Він трохи побув з дітьми. В черговий раз вислухав невтішні слова від головного редактора газети, де він працював, промучився три дні у стоматолога. Добре, що роботи з його зубами було не дуже багато. Але приємного все одно було мало. Він з’їздив до батьків, хоча більше часу проводив зі старими друзями, ніж з рідними. В останні дні він панічно обирав та купував все необхідне для Школи. Перебравши всі свої старі речі, він зрозумів, як же все-таки важко переїжджати з сучасного індустріального суспільства в середньовіччя, та ще й так, щоб не викликати підозри. Тільки малу частину речей він міг спокійно взяти з собою. Потрібно було уникати всього, чого, на його думку, не могло бути на Франі. Відкинувши весь одяг, що мав блискавки-застібки, пластикові елементи, складні металеві штукенції, красиві та яскраві кольори та принти, він зміг відкласти тільки пару футболок, труси і шкарпетки. Цього було замало. Довелося стати сучасною панянкою та два дні провести в магазинах. Виснажливе це було заняття. Але виявилося, що купити решту не так вже й просто. Насилу, з деякими відхиленнями від обмежень, він все-таки зміг зібрати собі гардероб. З’ясувалося, що речей із зав’язками знайти майже неможливо, тому Нік ризикнув купити одяг із ґудзиками. Він вирішив, що можна буде видати пластик за якийсь різновид каміння, привезеного здалека. Склавши все у великий рюкзак та стару сумку, він заспокоївся. Витративши ще півдня на пошуки подарунків, про які говорила Ліна, був готовий переїжджати у нове життя.

За новою своєю традицією, останній день він просто гуляв по місту. Вже за декілька днів його чекало зовсім інше життя, без таких звичних йому деталей сучасного міста. Він прощався зі знайомими вулицями, машинами, вітринами магазинів, що сяяли неоновою рекламою, з таким звичним і зручним метро та навіть ліхтарями. Вдома залишалися його улюблені іграшки: телевізор, ноут, інет та мобільний телефон. Все те, без чого він абсолютно не уявляв свого життя. Було трохи лячно, та новий світ і фантастичні пригоди, що чекали його на іншому кінці всесвіту, вже вабили до себе.

Іван зустрів його на вокзалі та швидко довіз до будинку Ліни. По дорозі вони майже не розмовляли. Він тільки дізнався про здоров’я мольфарки. Коли він їхав два тижні тому, вона все ще одужувала від зустрічі з демоном. Нік весь час дивувався, що Іван і Галина ніколи не запитували ні про його заняття, ні його плани, ні про нього самого. Навіть неймовірні події, які відбувалися навколо них, вони сприймали як належне і нічому не дивувалися. Для них головне була турбота про Ліну. Хороша машина швидко довезла їх додому. Ще здалеку Нік побачив будинок, і його з новою силою охопила журба. Він знав, що через день доведеться попрощатися з цим затишним гостинним будинком, з його мешканцями, з сірими друзями. За літо вони стали йому близькими.

Ліна чекала його на ґанку. Здавалося, вона не хотіла втратити ні хвилини спілкування з Ніком. Але тільки обняла його й одразу відправила причепуритися після дороги. За вечерею була чудова бесіда, але все ж таки у повітрі витала невелика напруга. Насамперед вона йшла від Ліни. Вона говорила мало і все дивилася на Ніка. Він відчував, що їй теж важко розлучатися.

Вечеря закінчилася і всі розійшлися у своїх справах. Ліна запросила Ніка у двір поговорити. Як зазвичай, вони сіли в глибоких кріслах навпроти один одного. Мольфарка одним заклинанням позбулася від докучливих комах, настала невелика пауза. Він не хотів говорити першим, а вона намагалася заспокоїтися і підібрати потрібні слова.

— Завтра почнеться новий етап в твоєму житті, — першою заговорила Ліна. — Зранку я подивлюся, що ти вирішив із собою взяти. Треба все ретельно перевірити, щоб не привертати до себе непотрібної уваги з перших днів. Сьогодні я хочу трохи більше розповісти тобі про життя на Франі й у Школі. Зрозуміло, що все не зможу переповісти, ну хоч трохи, щоб ти собі уявляв, з чим зіткнешся із завтрашнього дня. Отже, для початку про чарівників Ордену Каса Альєнте. Я тобі вже казала, що маги діляться на п’ять кланів та вільних. Я не можу стверджувати, що між ними йде війна, але великої любові точно немає. І це дуже погано. У більшості наших ворогів не існує кланового поділу, тому вони всі, як один, виступають проти нас. У нас весь час йде боротьба між чарівниками, добре, що хоч відкритих воєн та протистоянь немає. Усі намагаються зберегти видимість дружби. Мій клан, в який ти власне потрапиш, — це клан Срібних Драконів. Колись це був єдиний клан у всьому Ордені. Але егоїзм магів настільки великий, що нормально співіснувати вони не змогли і розділилися. Але це було дуже давно, тож зараз цей поділ сильно впливає на життя Ордену і всієї держави. У кожному клані можуть бути абсолютно різні чарівники, але з роками склався деякий поділ на пріоритетні види магів. У Драконів більше магів Впливу — срібних, а також Повітря та Води. Є у нас чарівники Вогню, Землі та інших видів, але Магістри у нас тільки Води і Повітря. Ну а я — останній Магістр магії Впливу. У кожного клану є свій замок та землі. Але ці землі значно менші, ніж, наприклад, у баронів або лицарів держави Тротс. Лише замки і декілька сіл, що поряд. Наш замок називається Деч. Раніше ми були найбільшими та найбагатшими, але з часом все більше і більше магів обирали інші клани чи ставали вільними, а, відповідно, ми втратили лідерство. Зараз у нас є трохи більше тридцяти магів: три Магістри, близько десяти майстрів, решта чарівники першого, другого та третього рівнів. Глава клану — Магістр Зонколан. Його ти вже бачив. Майстер Ріок — головний скарбник. Все і завжди дуже залежить від грошей, тому скарбники вельми важливі люди у кланах. Майстер Ріок реально друга особа у нас, він заправляє утриманням чародіїв та всіма витратами, правда, за наказами Зонколана. Я не дуже добре знаю майстра Ріока, тому що вже давно не живу на Франі, але, зі слів Зонколана, він дуже гарний скарбник. Ми з Зонколаном вирішили, що ти проведеш з ним пару днів поза межами замку Деч для правдоподібності твоєї легенди. Трохи звикнеш до нового місця, а Зонколан введе тебе в курс справ.

Наступний клан Ордену — це Вогняні Лисиці. Іноді я називаю цей клан зібранням негідників та пройдисвітів. Недарма їх предки обрали собі таку назву і таку тотемну тварину. На превеликий жаль, це зараз найвпливовіший і найбагатший клан. У них близько ста магів. Я не можу сказати, що всі вони кар’єристи, хитруни, заздрісники та негідники, але що більшість з них — це точно. Вони весь час намагаються поставити свого мага главою всього магічного Ордену, але досі це їм не вдалося. Зате у них вийшло зробити свого сильного чарівника Впливу придворним магом Правителя Тротса. І хоча Правитель часто прислухається до думки глави Ордену та до слів Магістра Зонколана, але все одно вплив Лисиць на правителя досить великий. Це найбільш войовничий клан. Вони весь час намагаються розширитися у межах Тротса, а також виступають за розширення самої держави за рахунок сусідів.

Наступний клан — Кам’яні Стовпи. Теж досить великий та багатий. Вони намагаються зібрати у себе якомога більше чарівників, які можуть приносити великі гроші. Це в основному маги Землі, Транспортники та чарівних Предметів. У них також близько ста магів. Я тобі розповідала, що за учнів клани платять, так ось — останнім часом Лисиці і Стовпи забирають собі майже всіх учнів, які не можуть за себе заплатити. Та ще й спонсорують дітей знатних придворних вельмож, лицарів, які не мають Зерна, але хочуть навчатися в Школі. Добре, що Кам’яні в основному намагаються розбагатіти і не лізуть в політику та у владу, як Лисиці. Для Кам’яних завжди головне — це гроші.

Наступний клан — Троянди. Через те що клани не можуть охоплювати дуже великі території, то він утворився на дальньому кордоні держави Тротс. У ньому є маги різних видів. Вони доброзичливі та гостинні, але вміють і можуть за себе постояти. Часто вони підтримують правильні й розумні рішення в Ордені.

Останній, п’ятий, клан — клан Птахів. У ньому зібралися чарівники, які керують тваринами, рослинами і лікарі. Є у них непогані маги Повітря та Води. Їх скрізь потребують, тому так склалося, що вони розкидані по всій державі. Птахи вкрай дружні з нами і, оскільки зараз наші клани не дуже великі за кількістю та не вельми сильні за впливом, часто ми об’єднуємося заради загальних цілей.

І, як я вже казала, є Вільні маги. Це ті, хто не захотів приєднатися до якогось клану або вийшов чомусь зі свого. Останнім часом вільних стає все більше. Вони за бажанням можуть долучитися до будь-якого з п’яти кланів, але найчастіше живуть відокремлено і самі собі заробляють на життя. Вони здебільшого служать придворними чародіями у багатих лицарів та баронів, іноді просто міськими магами. З числа Вільних і був обраний нинішній Глава Ордену Каса Альєнте Магістр Гуфо. Дуже розумний і сильний маг. Його підтримала більшість, щоб Лисиці не змогли поставити свого мага главою Ордену. Це поки що все. Щось я втомилася тобі все це розповідати. Ти хоч щось запам’ятав?

— Звичайно, запам’ятав. П’ять кланів плюс Вільні. Птахів любити, Лисиць топити, а у Кам’яних можна грошенятами розжитися. Троянди і Вільні — нормальні люди. Все правильно?

— Цікаве скорочення моєї історії. Але загалом правильне. Я тобі не буду розповідати детальніше, бо і заняття у тебе в Школі будуть з цього питання, та й останні новини сама я знаю тільки зі слів Зонколана. Я бачу, що ти вже засинаєш в кріслі. Давай піднімайся, і підемо спати. Завтра у нас ще буде час побалакати, бо від’їжджаємо після обіду. З дому вийдемо за годину. Не хочу бігти. Тож в ранці можеш на пробіжку не йти, будемо розбирати твої речі та продовжимо наш урок.

Ранок був приємним. Нікуди не треба було поспішати, Нік блаженно валявся в ліжку і уявляв собі новий світ, який чекав на нього через кілька годин. Але скоріше це були його фантазії, ніж уявлення про реальність. Про далеку планету він знав зовсім небагато, тільки те, що встигла розповісти Ліна, і трохи, що вдалося дізнатися з книг під час вивчення мови. Він побоювався, як прийме його цей новий світ, як стати своїм у світі, який так сильно відрізняється від його звичного життя? Як вижити та спробувати виконати те, що від нього чекають Ліна і Гуру?

— Агов, лежню, вставай, — стук у двері та слова наставниці вирвали Ніка зі світу його фантазій. — Ти що, до обіду зібрався валятися? Дивися, якщо ще хоч трохи затримаєшся, то залишишся без сніданку. Піднімайся, нам ще до від’їзду треба підготуватися.

— Та йду вже. Не дадуть людині відпочити на останок, — відповів Нік, злазячи з ліжка. — Хоч щось на сніданок мені залиште, а то зовсім висохну тут з вами.

Не давши йому довго засиджуватися за столом, Ліна змусила перетягнути всі його речі в лабораторію і там почала їх перебирати.

— Ну, подивимося, що ж ти вирішив взяти із собою у нове життя, — сказала вона, витрушуючи вміст рюкзака на стіл.

— Я чесно намагався слідувати тим обмеженням, про які ви говорили, але виявилося, що це дуже непросто в моєму світі, — почав виправдовуватися Нік, знаючи, що Ліна не всі його речі схвалить.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Золотий маг. Зерно» автора Бакума Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава З“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи