Розділ «ЧИЧАКО В ПУСТЕЛІ»

— Ні. Ви їх привезли з собою?

— Погортайте. Напевно, це найкращий вид жіночої роботи.

Регіна неуважно переглядала номери журналу, безсоромно покреслені, зі знаками окликів на полях, із заломленими кутами сторінок…

— Ви цікавитеся і біологією?

— Помірно, — сказав Станіслав. — Це плоди діяльності мого брата. Він працює на Ваялі, прилітав до мене і залишив.

— Тоді зрозуміло, — сказала Регіна. — Не у вашому характері так поводитися з журналами.

— Це не залежить від характеру, — заперечив Станіслав. — Братові так зручніше.

— Але не вам.

— Не мені.

«Сімейна сцена, — подумала раптом Регіна. — Він за робочим столом, вона в кріслі. За вікнами буря, безсила порушити затишок і спокій… І що за нісенітниці лізуть у голову?»

— Хочете, я вас пострижу?

— Що?

Станіслав не відразу зміг переключитися — вочевидь, пропозиція надійшла недоречна. Похитав головою.

— Якщо буде потрібно, — сказав він, — сам впораюся. Вам нудно?

Регіна хотіла було погодитися, але тут-таки пригадала, як Станіслав ставиться до нудьги.

— Ні, що ви, — сказала вона. — Де моя сумка з лишайниками? Напевно, від них нічого не залишилося.

— Я її поставив у тамбурі. Дістати?

— Не треба. Я вам постараюся більше не заважати.

— Заважайте, — сказав Станіслав. — Я нічого не маю проти. Мені приємно, що ви до мене прийшли.

До вечора буря раптово вщухла. Станіслав сказав, що треба вийти подивитися, чи надійно стоїть всюдихід.