— У жодному випадку. Я на вашому місці втік би відразу.
— Я тільки відійшла і пригадала. Ви ж були на тих планетах, де і Грунін. Вам, напевно, дісталося?..
— Це вже минуле. А якщо все буде гаразд, через місяць ви мене не впізнаєте.
— Звісно, не впізнаю.
Волосся Христини швидко висихало під вітром.
— Ви знаєте, — сказала Христина, — ви мій перший знайомий космонавт.
— Вам пощастило. Ви вчитеся?
— Я живу в Таллінні. Там і вчуся. Може, мені і пощастило. На світі є багато простих космонавтів. І зовсім мало таких…
— Напевно, чоловік з двадцять.
— А ви потім, коли відпочинете, знову поміняєте тіло? Станете рибою чи птахом?
— Цього ще не робили. Навіть одної перебудови забагато для однієї людини.
— Шкода.
— Чому?
— Це дуже цікаво — все випробувати.
— Достатньо одного разу.
— Ви чимось засмучені? Ви втомилися?
— Так, — сказав Драч.
Дівчина обережно простягнула руку і доторкнулася до панцира.
— Ви щось відчуваєте?
— По мені треба вдарити молотом, щоб я відчув.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оповідання» автора Баличов Кір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРО НЕГАРНОГО БІОФОРМА“ на сторінці 9. Приємного читання.